Відомий український тренер розповів про боротьбу з пияцтвом екс-гравця “Ворскли”
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Відомий український тренер розповів про боротьбу з пияцтвом екс-гравця “Ворскли”
Мирон Маркевич пригадав пригоди Олександра Рикуна.
Більше про це тренер розповів YouTube-проекту Stargorod Sport.
“З Рикуном доводилося возитися. Чотири роки ми старалися, щоб він менше це робив. Десь нам це вдавалося. Я вже казав, що такого талановитого гравця, як він, у мене не було. Якби у нього футбол був би на першому місці – він би був гравцем топ-клубу у Європі.
Всяке було з ним – про це можна книжку написати. І зі зборів відправляв, і відраховував. Хоча десь розумів, що він десь відійде, проспиться і прийде просити вибачення. Потім був спокій два місяця”, – сказав Маркевич.
Рикун у вищій лізі України дебютував 17 березня 1998 року в матчі проти одеського «Чорноморця». За результатами опитування гравців, який проводила спортивна газета «Команда», його було визнано найкращим гравцем чемпіонату України в сезоні 2003-2004. У 2006 році Рикун вирішив покинути «Дніпро», розірвати контракт і повернутися в «Металіст», де виступав на правах оренди. Згодом у жовтій пресі почали з’являтися статті, що ображають гідність гравця. Після цього скандалу Рикун успішно виступає в «Металісті», у складі якого завоював 2 бронзових медалі Чемпіонату України, став найкращим асистентом чемпіонату, а так само забив переможний гол у ворота лісабонської «Бенфіки» на стадіоні «Луж» у кубку УЄФА, що дозволило команді зайняти 1-е місце в групі.
У 2010 році перейшов у полтавську «Ворсклу», але там не заграв (провів лише 3 матчі, у одному з яких отримав червону картку) і в тому ж році прийняв рішення закінчити кар’єру.
Гравець відомий через свої проблеми з алкоголем. Припускають, що потяг до спиртного передався від батька, який теж порушував спортивний режим, коли був футболістом.
Сам футболіст у інтерв’ю газеті “Український футбол” про той час розповідав:
“По приїзді в Полтаву я важив дев’яносто вісім кілограмів. За місяць скинув десь кілограмів десять. Але потім, звісно, тяжко було. Там за них, як я вже казав, в основному молоді хлопці виступали, вони й бігли добре, й футбол «Ворскла» проповідувала більш силовий. Я, скоріше, був там прикладом для молоді, ніж повноцінним футболістом.
Мені необхідно було йти з «Металіста», з’явився варіант із «Ворсклою». Але там гравці, не принижуючи полтавську команду, значно нижчого рівня, молоді. Довелося багато бігати. Усе ж, тяжко мені було витримувати тренування, крім того, відлунювали й проблеми із зайвою вагою… Можна сказати, спробував, але не вийшло. Ми з Миколою Петровичем вирішили, що досить, не будемо мучити ні себе, ні футбол, ні команду.”
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
