Ви тут:
децентралізація Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Формування Перспективних планів без обласних рад: що говорять на Полтавщині

Учора, 25 вересня, Уряд схвалив проект змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за якими пропонують спростити процедури затвердження перспективних планів формування територій громад регіонів, виключивши необхідність схвалення цих документів обласними радами.

Як раніше повідомляли “Новини Полтавщини”, необхідність таких змін обумовлено складністю процесів, що відбувалися упродовж п’яти років реформування місцевого самоврядування, під час яких проявилися низка недоліків, які продовжують перешкоджати створенню спроможних громад.

Тому Уряд планує вжити заходів, які дозволять навести лад в цій сфері. Законодавчі зміни дозволять врешті завершити процес добровільного об’єднання громад і перейти до вирішення питань адміністративно-територіального устрою базового і районного рівнів. Найближчим часом законопроект направлять на розгляд Верховної Ради України.

Що з цього приводу думають в обласній раді та в уже створенних ОТГ читайте далі.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький висловив сподівання, що відповідний Закон буде прийнято і схвально ставиться до виключення обласних рад з ланцюга погоджень.

– У Полтавській області уже є 51 ОТГ, але не усі вони є спроможними. Ще місяців 6-7 тому Мінрегіон прислав до ОДА пропозицію укрупнити громади. Звісно, ніхто не взяв на себе такий негатив щодо об’єднання громад, які фактично зараз є самостійними. Тож, у Кабміні зробили простіше — хочуть прибирають ступінь погодження обласних рад, що є абсолютно правильно і логічно. Чому? Бо на депутатів обласних рад тиснуть громади і люди, які називають себе громадами, але не мають жодної ідентифікації, і маніпулюють у сесійній залі. Самі ж депутати теж трішки не розбираються. Вони ідуть за територіальним принципом, тобто, якщо був район, нехай він і залишиться. А це не зовсім правильно. Таким чином, я дуже сподіваюся, що цей Закон буде прийнято. Разом з тим, умовно кажучи, приберуть і систему добровільності. Буде зроблено певний переділ, і я думаю, що він на 99 відсотків відрізнятиметься від нашого Перспективного плану. Буде укрупнення і в половину менше громад, ніж ми розраховуємо утворити.

У 2014 році, коли починався цей рух, усі дуже хотіли об’єднатися. Тоді казали — об’єднуйтеся як завгодно, тільки об’єднуйтеся. Потім, коли уже прийшло переосмислення того, що Рокита, наприклад, це – дотаційний регіон, і принцип спроможності не витримується, почали трішки змінювати цей механізм. І дійшли до того, що необхідно об’єднувати громади або укрупнювати їх для того, аби вони були спроможними та самодостатніми. Це не нова історія, колишній Кабмін робив усе те саме, а зараз це тільки продовження, – розповів голова облради.

Депутат Полтавської облради Руслан Рогов висловив думку, що прийняття цього Закону у майбутньому є очікуваним. І наголошує, що у громад було достатньо часу, аби добровільно об’єднатися.

– На мою думку, це очікуваний процес. У громад було достатньо часу для того, аби добровільно об’єднатися. Але, на жаль, не завжди люди думали про спроможність своїх громад, а у більшості, лобіювали власні інтереси. Обласні ради, які були включені до цього процесу, фактично були “цапом відбувайлом”. Бо люди приїздили на сесії, доводили свою правоту, а всіх людей різні думки…і винною була обласна рада, бо прийняла те чи не те рішення. Тож, я думаю, що дуже добре, що з цього процесу нарешті виключать обласні ради. Тепер депутати Верховної ради приймуть рішення і об’єднають так, як об’єднають і люди будуть з цим жити.

Депутатка обласної ради Ірина Степаненко говорить, що робити остаточні висновки можна буде після того, як побачимо законопроект та все ж, зазначає, що якщо Уряду вдасться вирівняти ситуацію зі створеннями ОТГ, це, безумовно, буде позитивно:

– Практика показала, що на певному етапі місцеві еліти почали тягнути ковдру на себе, перекроюючи межі створюваних ОТГ у відповідність з власними інтересами. Це призвело до порушення методичних засад формування ОТГ. А саме – їх фінансової спроможності і доступності адміністративних центрів. При цьому і ОДА, і обласні ради мають діяти виключно в рамках своїх повноважень. Тому, якщо Уряду вдасться вирівняти цю ситуацію, це, безумовно, позитив.

Депутат Полтавської облради Сергій Соловей зазначив, що ситуація відносно прийняття цього законопроекту неоднозначна, бо з одного боку, важливо чути думку обласних рад, які на місцях більше знають перспективи та можливості громад. Але з іншого, у ситуації, коли процес затвердження перспективних планів формування територій громад регіонів на засіданнях обласних рад нагадує “балаган”, який закінчується щоразу скандалами, така позиція є правильною.

– Така ж ситуація виникає і в Полтавській обласній раді: протягом року кожна сесія – це бурхливий скандал. Щоб такого не допустити, ще на початковому етапі формування громад необхідно було провести широку роз’яснювальну роботу. Також я підтримую Міністра у тому, що не можна допустити створення неспроможних громад, об’єднавши, приміром, лише два невеличкі села з населенням 2 тис. осіб. Сподіваюся, що найближчим часом приймуть зміни до адміністративно-територіального устрою, і ця епопея закінчиться.

Радник з питань регіонального розвитку Полтавського ЦРМС Вадим Штефан зазначив, що прийняття відповідного законопроекту прискорить затвердження Перспективних планів, тож схвалює таку ініціативу Уряду.

– Це було б добре. Такий Закон прискорить процедуру затвердження Перспективних планів, а також прибери політичну складову, яка є в кожному районі та в кожній області. Місцеві депутати не зможуть впливати на План формування громад.

Голова наймолодшої в Полтавській області Опішнянської ОТГ Микола Різник у коментарі “Новинам Полтавщини” наголосив, що підтримує дану ініціативу Уряду.

– Особисто, я підтримую таку ініціативу. Адже, останнім часом обласна рада стала таким собі “цапом відбувайлом”, бо кожен лобіює свої політичні та економічні інтереси, а страждає громада. Ніхто не думає про те, як далі буде розвиватися та чи інша ОТГ, як та бабуся буде щодня долати 50 км по довідку, чи як маленька економічно неспроможна громада буде виживати. А звинувачувати у всьому цьому будуть не голів, які сидять до останнього і не хочуть об’єднуватися, а саме обласну раду. Включати обласні ради в процес створення ОТГ було з самого початку помилкою. Я вважаю, що громади повинні формуватися виключно за методикою розробленою Мінрегіоном, за принципом доступності, відстані і економічної спроможності. Виключивши політичну складову і “хотілки” місцевих князьків – процес децентралізації прискориться вдвічі, а коли розформують районні ради, то і взагалі децентралізація завершиться за кілька місяців, причому добровільно, – підсумував Микола Різник.

Голова Білоцерківської ОТГ Іван Лещенко вважає, що обласні ради не мали входити до ланцюга погодження Перспективних планів ще від самого початку прийняття Закону “Про добровільне об’єднання громад”:

– Я вважаю, що це треба було робити давним давно, ще коли був прийнятий Закон “Про добровільне об’єднання громад”. Бо, коли ми зробили ще одне так зване “сито” або його можна назвати лобіюванням певних інтересів на рівні області, це дуже не правильно. При формуванні Перспективного плану має бути економічно обгрунтований підхід з врахуванням усіх особливостей, так як це робиться у всьому світі. На самовплив чи на лобіювання чиїхось інтересів процес пускати не можна. Бо ми уже такі конфігурації повибудовували, що зараз буде дуже болісно усі процеси стягувати до економічно обгрунтованих показників. Безумовно, необхідно враховувати бажання громад. Але треба, щоб був діалог, агрументація, а не розчерк пера у владному кабінеті. Для нашої громади, наприклад, це важливо, бо у нас є певні спірні території на які сьогодні має інше бачення обласна ради. Хоча, жодного разу не було підтримано наших пропозицій сісти і проговорити. Ми тільки листами обмінювалися, а це не правильно. Можна ж було за “круглим столом” обговорити питання, але я вважаю, що цього не робили по одній простій причині — бо не могла обласна ланка чітко аргументувати чому так, а не по-іншому. Під чиїсь інтереси усі ці процеси відбувалися. Тому я вважаю, що це правильно і таким шляхом треба йти.