Воздвиження Хреста Господнього: що не можна робити
Християни візантійського обряду святкують Воздвиження Чесного Хреста Господнього 27 вересня (14 вересня за старим стилем).
Як повідомляє Сегодня, це свято належить до 12-ти великих свят Східної Церкви.
Історики Східної Церкви вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення цього свята: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп’яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у 7-му столітті.
Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.
Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Гелені (св. Олені), матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.
Початок Воздвиження дало посвячення храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня — 14 вересня — відбулося урочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.
Друга важлива подія, що зробила загальним свято Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610—641 роки) по своїй перемозі над персами знайшов св. Хрест і приніс його до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге урочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтоді свято носить назву: «Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста».
Оскільки Воздвиження нагадувало Христове розп’яття і смерть та прирівнювався до Великої П’ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий піст.
Як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» отець Юліян Катрій, щодо святкування цього свята в різних Церквах, то Грецька Церква, наприклад, відзначає його 6 березня, а Римо-Католицька Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі свят за Папи Римського Івана ХХІІІ 1960 року це свято викреслили з церковного календаря. Характерною ознакою свята Воздвиження є урочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час утреньої. У Східній Церкві відомі різні обряди Воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори Синай, Константинопольський обряд. Щодо Воздвиження Хреста Господнього на Русі, то цей обряд згадується тут у 13-у столітті. Патріарший Собор 1276 року дозволив Воздвиження в усіх церквах.
Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних свят, але як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення свята покриті серпанком різних легенд, і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди. Треба зауважити, що у святкуванні цього свята не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут йдеться про те, що властиво становить це свята та про що говорить сама назва свята: Воздвиження, що значить Піднесення, тобто особливо урочистий обряд почитання та прославляння Святого Хреста.
Заборони сьогоднішнього дня:
- не можна працювати, прибирати в будинку, прати, шити.
- у цей день краще не починати ніяких важливих справ. Існує повір’я: не починай ніякої важливої справи на Воздвиження Хреста, бо все розпочате піде прахом.
- іде строгий піст, тому не можна їсти м’ясо, рибу, яйця і молочні продукти. Їжу можна приправляти тільки рослинною олією.
- заборонено ходити до лісу. У народі кажуть, Лісовик обходить свої володіння і перераховує всіх тварин. Якщо людина попадеться йому на очі, то з лісу вона вже не повернеться. Вважається, що в свято 27 вересня ведмеді залягають у зимову сплячку, змії ховаються в нори до самої весни і відлітають останні перелітні птахи.
- у свято Воздвиження Хреста Господнього всі плазуни, змії і ящірки, сповзаються в одне місце, щоб влаштувати собі на зиму гніздо. Тому в будинках ретельно замикали ворота і двері, щоб змії не заповзли в будинок.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google


