“Формула-1”: що чекати від гран-прі Італії
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Найголовнішою новиною тижня стало здобуття Італією права приймати етап “Ф1” до мінімум 2024 року.
У прямому ефірі Чейз Кері, виконавчий директор “Формули 1”, та Анджело Стіккі Даміані, президент Італійської автомобільної федерації (ACI), поставили свої підписи під документом, вкрай важливим і для національного автоспорту, і для чемпіонату світу.
Кращим подарунком для Італії була ба перемога на домашньому етапі, однак якраз цим не все так просто.
“Феррарі” не може виграти домашній етап з 2010 року. Майже стільки ж команда не виграє пілотський та командний заліки, але в цьому сезоні у Скудерії хоча б є реальний шанс перервати невдалу серію на автодромі Монца.
Як повідомляє sport.ua, етап в Бельгії показав, що навіть заточений під потужність мотора трек не гарантує легкої перемоги, але в Монці у “Феррарі” має бути перевага. “Мерседес” оцінює свій дефіцит у швидкості на прямих приблизно в 1 секунду, і навряд чи за тиждень команда добилася істотного прогресу.
З огляду на перевагу в боротьбі за титули, Мерседес не сильно стурбований такою ситуацією, адже на інших трасах у них буде перевага, але німецька команда напевно хоче завдати противнику удар на його полі. У минулому сезоні Хемілтон виграв Гран-прі Італії, і після цього Феррарі так і не зуміла прийти в себе.
Про трасу
Автодром “Монца” складається з трьох трас: головна (Гран-прі) довжиною 5,793 км, «молодша» (Junior) траса довжиною 2,405 км і закинутий високошвидкісної овал довжиною 4,25 км. Найцікавіші повороти головної траси — це Curva di Lesmo, Curva Parabolica, і Variante Ascari (названий в пам’ять про загиблого саме тут в 1955 році під час тестів для Ferrari Альберто Аскарі). Перший великий поворот Curva Grande розташований позаду шикани і в нинішній конфігурації складності для гонщиків не представляє.
Траса найбільш відома проведенням Гран-прі Італії Формули-1 і примітна тим, що пілоти проходять її на повному газу на більшій частині кола через його довгі прямі ділянки. Вважається, що ця досить пряма траса з маленькими перепадами висоти випробовує більшою мірою потужність двигунів, ніж майстерність водіїв.
Оскільки розвиток технологій дозволяв автомобілям розвивати все більшу швидкість, траса в черговий раз була змінена у 1979 році додаванням бордюрів, розширених смуг безпеки і покращених бар’єрів з відпрацьованих покришок; інфраструктура також була вдосконалена. Ці зміни заохотили повернення чемпіонату світу з мотоспорту в 1981 році, але подальші роботи з безпеки тривали протягом усіх 80-х років. Також у 80-х були або перебудовані, або поліпшені подіум, паддок, комплекс боксів і трибуни.
Після загибелі Айртона Сенни на Гран-Прі Сан-Марино у 1994 році, протягом 1994 —95 років три головних повороти були «стиснуті» з тим, щоб розмістити широкі гравійні пастки, що призвело до скорочення траси до 5,77 км. У 1997 році трибуни були перебудовані, що дозволило їм розширити свою місткість до 51 000 глядачів.
У 2000 році шикани в кінці головної прямої було змінено: замість двох шикан «поворот ліворуч —поворот праворуч» з’явилася одиночна «поворот праворуч —поворот ліворуч» для того, щоб зменшити часті аварії після старту на гальмуванні. Також була модифікована і друга шикана. На Гран-прі Формули-1 того ж року, в якому вперше використовували цю шикану, після великого зіткнення у другій шикані уламками, що відлетіли, був убитий маршал.
Довжина траси в поточній конфігурації становить 5,793 км.
Огляд минулорічних перегонів
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
