У 2020 році на Полтавщині запустять «пілот» з аграрної освіти «Агрокебети»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Продовження позитивних змін у агросекторі залежить від багатьох факторів, але ключовими є відкриття ринку землі, доведення до логічного кінця реформи децентралізації та реформи не лише вищої, а й професійної освіти в Україні.
Такими думками, перебуваючи з робочим візитом у суботу, 6 липня, у Полтаві поділився з представниками ЗМІ президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.
Говорячи про професійну освіту, він пропонує налагодити приватно-державне партнерство й зазначає, що бізнес уже запустив пілотний проект, беручи професійну освіту під свою опіку.
Зокрема, минулого року 16 компаній агросектору об’єдналися, щоб започаткувати новітню магістерську програму «Агрокебети». Цей проект має на меті реформування аграрної освіти.
«Ми хочемо зробити аграрну освіту більш прикладною, орієнтованою на бізнес. Цьогоріч запускаємо пілот у Києві. За розробленою програмою навчатиметься 50 студентів, які через 1,5 року зможуть піти у бізнес і відразу працювати. 6 липня у Полтавській державній аграрній академії ми обговорили цей проект і плануємо у 2020 році розширити пілот і на Полтавщину. Бізнес не може стояти осторонь реформування професійної освіти. Бізнес повинен диктувати умови аграрній освіті щодо того, який фахівець їм потрібен. Тобто клієнт повинен замовляти собі фахівця», — розповів Алекс Ліссітса.
Ініціатори вважають, що «Агрокебети» — це нова аграрна освіта майбутнього, адже до неї залучають як фахівців з України, так і із за кордону.
Та для реалізації цих задумів, каже Алекс Ліссітса, потрібна прогнозована і зрозуміла аграрна політика у країні. «На жаль, сьогодні напередодні виборів багато розмов точиться, що мають прийти нові політики і почати все з початку. Це — звична для нашої країни практика: міняти правила зі зміною влади, перекреслюючи усе, у тому числі і позитивні напрацювання. Протягом останніх трьох років Урядом Гройсмана зроблено багато позитивних кроків і у освітянській реформі в тому числі. І на це не треба закривати очі», — каже він.
Зокрема Алекс Ліссітса акцентував увагу, що протягом останніх років Урядом Володимира Гройсмана зроблена колосальна робота і для запуску ринку землі: це і майже заповнений земельний кадастр, і розроблена й затверджена нова нормативна грошова оцінка, і продаж на аукціонах державних земель сільськогосподарського призначення.
«Питання ринку землі в Україні досить заполітизоване. Земля — це товар, який купляється і продається. Після розпаду СРСР українським громадянам надали у володіння землі і ця земля стала приватною, а та, що залишилася — державною. Чому селянам не дозволили продавати землю, я не розумію», — каже Алекс Ліссітса, наголошуючи на негайному вирішені цього питання.
«Головне — це дати можливість власникам земельних паїв, за потреби продати їх. Три роки тому на чолі з Прем’єр міністром Володимиром Гройсманом ми обговорили та розробили з фермерами ключові кроки вирішення цієї проблеми. Їх залишилося просто втілити у життя», — розповів Алекс Ліссітса.
Щодо залякування українців, що всі землі викуплять він наголосив: «Ринок землі — це інструмент агрополітичних дискусій. Ці дискусії необхідно врегулювати на законодавчому рівні. Якщо, наприклад, в мене є земля в оренді, а завтра прийде якийсь китаєць, то він не чекатиме 10 років, поки закінчиться оренда, щоб її придбати. Або, наприклад, поле у 100 га, яке має 25 власників. З’являється іноземний покупець і лише 15 власників згодні продати землю зараз, а решта — ні. То ви думаєте, що покупець не буде купувати окремі діляночки цього поля, щоб ще 20 років чекати на інші. З кожним роком на ринку землі стає все більше проблем, адже вони не вирішуються, а тільки накопичуються».
Щодо реформи децентралізації, то президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» впевнений, що це найбільша та найважливіша реформа, яка була зроблена за останні роки.
«Кошти залишають у місцевих бюджетах, деякі ОТГ отримують у 10 разів більше коштів, ніж було у них раніше. А якщо голова ОТГ правильно розпоряджається коштами, то у громадах є і ЦНАПи, і НУШ, і дороги. І люди в таких громадах заробляють 30-40 тис. грн. Ця реформа, ініційована Урядом Володимира Гройсмана, просто дивовижна і перекреслити її одним рішенням не можна. ЇЇ необхідно завершити. А наступному Парламенту терміново внести зміни до Конституції України, щоб ліквідувати дублювання повноважень», — зазначає Алекс Ліссітса.
У цілому, він наголошує, що для розвитку аграрного бізнесу необхідні комфортні, зрозумілі, прогнозовані умови на певний зафіксований проміжок часу.
Довідково: Алекс Ліссітса – український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки. Деякий час навчався та працював у Німеччині. Повернувшись до України, створив «Український клуб аграрного бізнесу», пізніше – очолив компанію ІМК.
Зараз це підприємство котирується на Варшавській фондовій біржі, обробляє 123,9 тисяч землі на Полтавщині, Сумщині та Чернігівщині, має елеваторні потужності 550 тисяч тонн. Алекс Ліссітса регулярно коментує ситуацію на аграрному та харчовому ринках України для провідних вітчизняних та світових ЗМІ. Він автор понад 40 наукових публікацій українською, німецькою, англійською та російською мовами. Також є автором підручника для студентів «50 запитань і відповідей про агрополітику».
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
