Щороку Україна витрачає 5 млрд грн на наукові дослідження за застарілими механізмами
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Держава витрачає мільярди гривень на наукові дослідження, не сприяючи при цьому конкуренції серед виконавців робіт. Це призводить до закріплення монополії державного сектору у науковій сфері. Хоча створення здорової конкуренції могло б позитивно вплинути на якість наукових досліджень та їхню вартість.
В Україні у сфері науки переважно діють застарілі вітчизняні механізми, а реформа цієї галузі затягується. В Інституті аналітики та адвокації повідомили, що у 2016-2017 роках на проведення наукових досліджень держава виділила 5,3 млрд грн та 5,9 млрд грн відповідно. Про це повідомляють в прес-службі ГО «Інститут аналітики та адвокації».
Однак, для України залишається актуальним питання монополізації ресурсів державним сектором. Більшість наукових установ, які здійснюють дослідження за кошти державного бюджету знаходяться у державній власності. Усього у 2016 році в Україні налічувалося 972 наукових установ. Із них 46%виконавців таких досліджень склали державні установи та ще 15,7% – вищі навчальні заклади.
Середня вартість проведення одного дослідження установами державної власності сягає від 690 тис. грн до 720 тис. грн, у залежності від його виду та складності. Тематика таких досліджень різноманітна. Найбільша кількість тем досліджень знаходиться у напрямку «дослідження і розробки у сфері медицини» – понад 460. Разом з тим значні обсяги досліджень відмітили й у сфері державного управління, громадського порядку і безпеки а також економіки.
-
Державні наукові організації використовують основну частину бюджетних коштів країни, виділених на наукову діяльність. Водночас молоді представники наукової спільноти після завершення навчання надають перевагу діяльності у бізнесі або неурядовому секторі. Таким чином формується конкурентоспроможна дослідницька спільнота, яка може виступити повноправним партнером держави у розвитку науки і техніки, – зазначила аналітик Інституту аналітики та адвокації Олена Дмитренко.
В ІАА говорять, що конкуренція у сфері закупівель продуктів наукової та аналітичної діяльності позитивно вплине на якість робіт та вартість цих робіт. Проте механізм фінансування наукових досліджень на конкурсній основі в Україні відпрацьований недостатньо. Тим не менш, у 2017 році зафіксовано прецеденти закупівель наукових досліджень через систему «ProZorro». Завдяки цьому неурядові та приватні організації-переможці отримали можливість позмагатися на торгах із установами державної власності. За результатами участі у публічних закупівлях, неурядовий сектор отримав замовлень досліджень на понад 1,8 млн грн, що є втричі більше, ніж у 2016 році. Відтак співпраця держави та неурядових або приватних аналітичних центрів стрімко зростає та стає все більш актуальною.
Довідково: Дослідження проведене у рамках ініціативи «Державне фінансування досліджень», яка здійснюється ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки МФ «Відродження».
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
