29 березня – 290 років з дня народження останнього гетьмана України Кирила Розумовського
Згідно з постановою ВРУ “Памятні дати та ювілеї 2018 року” до переліку видатних українців, пам’ять яких цьогоріч пошановується на державному рівні, внесено й постать Кирила Розумовського (1728-1803).
Народився останній гетьман України 29 березня 290 років тому. Вийшов з дрібного козацького роду Розумів з села Лемеші на Чернігівщині. Сім’я була такою бідною, що в дитинстві Кирило пас кіз, причому не своїх. У 14-річному віці юнак вирушив до Європи, де отримав прекрасну освіту. Виявив жвавий інтерес до нових наукових течій. 18-річним хлопцем Кирило повернувся до Петербурга. Імператриця Єлизавета призначила Розумовського на посаду президента академії наук, яку обіймав понад 50 років. XVIII століття можна охарактеризувати як епоху просвітництва. Водночас у багатьох європейських країнах відбувся процес абсолютизації монархії. Для українських земель це означало, що вони остаточно ставали частиною Російської імперії. Отож, за задумом російського царату таке видатне явище української історії, як Гетьманщина, мало відійти в минуле. Це б сталося раніше, якби Російська імперія не затіяла чергову війну з Туреччиною. У тій війні імперії було неможливо обійтися без стабільної України. Бажаючи отримати підтримку козацької старшини, імператриця вирішила частково відновити Гетьманщину. Так на політичній арені з’явився Кирило Розумовський.

Кирило як українець на посаді гетьмана прагнув дбати про рідну землю. По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України. По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті. По-третє, він реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою силою з єдиною уніформою та сучасною зброєю. По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками. По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі всіх справ на українській землі. Через це у гетьмана почалися суттєві тертя з російською аристократією, адже фактично Україна стала політично і економічно віддалятися від імперії. До того ж, гетьман отримав контроль над землями Запорізької Січі – великої родючою територією, на яку давно мали види найвищі кола російської аристократії. Гетьманство Кирила Разумовського нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності».
Невідомо як би розгорталися події далі, але в 1762 році імператриця Єлизавета помирає. Нова імператриця Катерина II не сприйняла висловлену Розумовським ідею про спадковість гетьманства. Тож незабаром Кирила Разумовського змусили подати у відставку і зректися гетьманської булави. Згодом тринадцять років провів у Європі. У 1777 році Розумовський повернувся в Україну. Подальше життя останній гетьман України провів в своїх резиденціях в Батурині і Яготині. В останні роки життя Кирило Розумовський побудував у Батурині розкішний палацовий комплекс, де функціонувала величезна бібліотека. Говорячи про особисті якості, історики відзначають, що гетьман був добрим, доступним, володів почуттям гумору. Попри розкішне життя і багаті столи, улюбленими стравами були український борщ і гречана каша. Був одружений і мав одинадцятеро дітей. Гетьман Кирило Разумовський був щедрим меценатом Православної Церкви і культури. Помер Кирило Розумовський в самоті і був похований у збудованій ним Воскресенській церкві Батурина. Особистість Кирила Разумовського викликає дискусії. Адже він мусив у тих історичних обставинах співпрацювати з очільниками Російської імперії. Водночас Кирило Розумовський зробив спробу відродити гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу російського монарха.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google









