Василь Кричевський в Опішному: до 145-ліття національного генія
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Василь Кричевський в Опішному: до 145-ліття національного генія
12 січня виповнилося 145 років від дня народження славетного Василя Григоровича Кричевського (1873–1952). Його внесок у розвиток національної культури виходить далеко за межі особистої творчої діяльності. Засновник архітектурного стилю українського модерну, художник театру та вітчизняного кіно, самобутній живописець, графік-новатор, майстер декоративно-вжиткового мистецтва, автор національного герба України «Тризуб», мистецтвознавець, колекціонер і педагог, старійшина могутньої мистецької родини, Василь Кричевський став найхаризматичнішою постаттю українського мистецтва першої половини ХХ століття.
Багатогранний талант непересічної особистості мистця подарував багатьом куточкам України справжні перлини національної культури. Гончарському містечку Опішному в Полтавщині Василь Кричевський назавжди віддав свою любов до українського гончарства.
Його вплив на розвиток гончарного промислу в Опішному дослідники вважають визначальним, адже мистець підтримував, популяризував і колекціонував творчість місцевих гончарів, утверджував містечко як один із найвидатніших центрів народної художньої культури українців.
Упродовж 1902–1919 років він неодноразово бував і жив у Опішному, залучав майстрів до оздоблення проектованих ним будинків. 1914 року, мешкаючи тривалий час у Гончарній столиці, вчився гончарювати. Востаннє був у Опішному 1938 року.
У містечку збережена найвидатніша гончарська споруда України – «Будинок Кричевського-Лебіщака». Він споруджений за проектом Василя Кричевського під керівництвом будівничого Юрія Лебіщака впродовж 1914–1916 років. Діяльність у будівлі гончарних шкіл, а згодом – артілі, заводу «Художній керамік» означила її як осердя понадстолітнього розвитку вітчизняного гончарного шкільництва.
Ім’я вимушеного емігранта Кричевського, примусово викреслене з історії українського мистецтва ХХ століття, довгий час залишало будівлю поза увагою дослідників та поціновувачів. Відновлювати й утверджувати вагомість спадщини геніального мистця зважився Національний музей-заповідник українського гончарства. 2012 року в будівлі Кричевського, досі занедбаній з кінця 1990-х років і відреставрованій зусиллями музейного колективу, було відкрито Музей мистецької родини Кричевських. Нині це – єдиний в Україні музей, присвячений творчому доробку видатної мистецької династії. Він володіє унікальною колекцією графічних і живописних робіт Василя Кричевського, презентує твори та архівні документи, рукописи, фотографії членів родини, які передали до фондів нащадки Василя Кричевського – онуки та правнуки. Окрему залу присвячено головному захопленню мистця – народному мистецтву.
Пам’ятка Кричевського-архітектора й нині виконує важливу місію – возвеличує видатні постаті української культури, долі яких так чи інакше перетиналися з Опішним, сприяючи розвитку й утвердженню опішненського гончарства. Саме їх пам’ятні дошки бронзовіють на Стіні Гончарної Слави України.
Нині українці все більше стають свідомі величі генія Василя Кричевського. Забуті й розкидані світами могутні корені славетної родини оновлюються – повертаються на Батьківщину.
Жанна Невкрита, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
