#25років: У Полтаві відбувся ювілейний концерт “Піккардійської Терції” з новою програмою “Лети…”
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
#25років: У Полтаві відбувся ювілейний концерт “Піккардійської Терції” з новою програмою “Лети…”
Учора у Полтаві у ПД “Листопад”, у рамках ювілейного туру з нагоди 25-річчя колективу, відбувся концерт вокальної формації «Піккардійська Терція» з новою програмою “Лети…”
Напередодні свого 25-річчя «Терція» випустила ювілейний, 15-ий за рахунком, студійний альбом «Лети…», який і дав назву святковим концертам формації.
Сценічне святкування свого 25-річного ювілею вокальна формація «Піккардійська Терція» розпочала наприкінці вересня із Києва, зібравши аншлаг у Національному палаці мистецтв «Україна». У жовтні ювілейну концертну програму «піккардійців» «Лети…» почули за океаном – у США та Канаді.
У ювілейних концертах знаменитого чоловічого секстету звучать пісні Володимира Івасюка, Миколи Мозгового, Богдана Весоловського, Ігоря Білозіра, Віктора Морозова, Олександра Шевченка, Андрія Панчишина, Андрія Кузьменка («Скрябін»), Сергія Кузьмінського («Брати Гадюкіни») та інших авторів, які залишили свій слід в історії української музики.
У ПД “Листопад” зібрався майже повний зал. Гурт виконав відомі хіти «Старенький трамвай», «Капелюх», «Пливе кача» – лемківську пісню, яка стала жалобним гімном Майдану й війни на Сході. Вперше на сцену вийшов сьомий учасник «Терції» – барабанщик Андрій Войтюк.
– Дякуємо, що прожили ці 25 років із нами. Дякуємо, що ви є. Кожного разу, дорога Полтаво, нам приємно сюди приїжджати. Дякуємо, що сьогодні ви створили нам такий сімейний затишок. Ми вас любимо, – сказав Андрій Капраль зі сцени.
Перед виступом, солісти Андрій Капраль та Ярослав Нудик розповіли журналістам про становлення та успіхи вокальної формації.
– Ми починали з інструментальних мінусових фонограм, тобто у супроводі. І в такому властивому стилі, був наш перший публічний виступ у 1993 році на «Червоній руті» у Донецьку. Пізніше ми зрозуміли, що ця ніша акапели була в нас, в Україні, не зайнята, але вирішили піти трошки іншим шляхом і співати не традиційну жанрову для всіх європейських акапельних колективів музику, а почати виконувати інструментальну у викладі акапела, тобто замінити інструменти голосами. Плюс до того, це дешевше було, бо інструментів з собою не треба було возити, – розповів Ярослав Нудик.
У свою чергу, Андрій Капраль зазначиа, що не хоче розгадувати у чому секрет багаторічного існування колективу:
– Багато людських факторів є чинником для того, що ми були скільки років разом. На цю тему можна говорити довго. Бо є багато різних варіантів.
– На стадії перших десяти років ми ще були не одружені. І це нам допомогло, бо не були обтяжені сім’ями. Становлення колективу, жанру, стилю, перші гастролі, притирання по поїздах, готелях можна вважати кризовими моментами. Але вже крізь призму прожитих років, подивилися назад і зрозуміли, що все-таки мусили одне одному давати право на помилку. Думаю, що це й було визначальним, – сказав Ярослав Нудик.
– Напевно, ще одна з причин, – продовжив Капраль, – це вік, бо молоді найсміливіші, лише молоді йдуть у бій, бо це для них пригода. На той час, у нас, напевно, була підсвідома мета ще не гроші. Звичайно, ми хотіли їх заробляти, але найперше – ствердитися, показати у вирі тих колективів, які були на той час в Україні, що ми варті бути на одній сцені з іншими виконавцями. Це було таке собі самоствердження, і можливо, і добре, що воно було без грошей. Бо, певно, хто починає свою справу відразу з бажання заробляти гроші — це швидко усе розсипається, бо немає основи, немає філософії.
Творча людина, за словами Ярослава Нудика, має бути фізично напівголодною, а морально має бути голодна до творчості. Над колективом перші 10 років витав дух ентузіазму і авантюризму.
– На той час бракувало інформації, був інформаційний голод, адже ще не було Інтернету, були лише якісь окремі платівки, записи, які хтось там із Заходу привозив. Колектив, який надихав нас на багатоголосся, був “Queene”. Коли ми слухали «Богемську рапсодію», то спочатку шукали, як це зробити, під піаніно переспівували, розписували на голоси. А потім колега привіз касету британської групи “King’s Singers”. Ми почули, в акапельному виконанні на замовлення королеви Єлизавети, альбом Beatles. Це було просто нереальне, фантастичне аранжування й заспіване суперово. Ми почули, що так можна робити. Методом “мавпування”, пошуку приводило до того, як воно є, – поділилися спогадами солісти.
– За 25 років ми змінилися в піснях, у виконанні. Ми набагато інакше співаємо, ніж ми співали спочатку. Ми мусили змінюватися, шукали манеру виконання, і ми її шукали, повірте, не 10 років, а набагато довше.
– Новий альбом вийшов сучасний за якістю звучання. Ми записували його на новій студії з молодим звукорежисером, який має своє оригінальне бачення мистецтва. У новому альбомі “Лети…” є нові пісні, а є й пісні наших виконавців українських, ми на цій музиці виховувалися, ми хочемо нести її далі, щоб її любили.
Альбом визрівав 10 років. Артисти запевнили, що він не останній
– Ми маємо достатньо натхнення й творчого багажу для наступних платівок.
У репертуарі «Піккардійської Терції» – понад 300 пісень у найрізноманітніших музичних стилях: поп, рок, класика, фольк, джаз, кантрі, духовна музика, рок-н-рол, блюз… На 95 відсотків це – україномовний репертуар. Хоча загалом у пісенному активі секстету є пісні 12-ма мовами. Не менше вражає й географія виступів формації: Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Австрія, Чехія, Канада, США, Велика Британія, Бельгія, Швейцарія і навіть Сингапур. У 2008-му році вокальна формація удостоїлася найпрестижнішої культурно-мистецької нагороди – Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Виступи «Піккардійської Терції» у листопаді також відбудуться у містах: Дніпро, Кропивницький, Запоріжжя та Черкаси.
Графік гастролей «піккардійців»:
27 листопада – Дніпро – Театр опери та балету.
Квитки: https://dnipro.karabas.com/pikkardijska-terciya-1
28 листопада – Кропивницький – Обласна філармонія.
Квитки: https://kropivnickij.karabas.com/pikkardijskaya-terciya-1
29 листопада – Запоріжжя – КЗ ім. М. І. Глінки.
Квитки: https://zaporozhje.karabas.com/pikkardijskaya-terciya-3
30 листопада – Черкаси – Палац культури «Дружби народів».
Квитки: https://cherkasy.karabas.com/pikkardijskaya-terciya-2
Фото Олега Дубини
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
