Іловайська трагедія: жахливі подробиці подій трирічної давнини
28 серпня 2014 року українські війська і добровольчі батальйони, що брали участь у наступі в районі Іловайська, потрапили в оточення, при виході з якого офіційно Україна втратила сотні, неофіційно – більше тисячі солдатів, які боронили землю від загарбників.
За даними розслідування Генпрокуратури, під час Іловайської трагедії були вбиті 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон, а ЗСУ зазнали втрат озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн грн.
Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам, українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.
Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу – місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але втрутилася російська армія.
Неправильно оцінивши ступінь захисту міста, штабом АТО для його захоплення були направлені невеликі підрозділи кількох добровольчих батальйонів у загальній кількості близько 700 чоловік, котрі лише через два дні зуміли взяти під контроль західні окраїни Іловайська. Завдяки наданій підтримці з боку армійських підрозділів 18 серпня ударні групи «Дніпра» та «Донбасу» зайняли більшу частину міста, проте розвинути успіх не змогли.
Після перших невдалих спроб наступу підрозділи батальйонів «Азов» та «Шахтарськ» залишили місця бойових дій і відбули на позиції під Маріуполем, а батальйон «Івано-Франківськ» у повному складі менш, ніж за добу подолав півторитисячі кілометрів і прибув до Івано-Франківська.
Це ослабило українські позиції під Іловайськом, і 19 серпня, отримавши підкріплення живою силою із Донецька і за підтримки артилерії та реактивних систем залпового вогню, збройні формування ДНР перейшли в котратаку.
Лише 21 серпня командування АТО направило до Іловайська важку техніку і підмогу живою силою, яка, однак, так і не з’єдналась з добровольчими батальйонами, натомість з території Росії почалась масований обстріл українських позицій на південь від міста, а 22 серпня в бої за Іловайськ вступили частинии регулярної армії Росії, які перетнули міждержавний кордон.
24 серпня командування АТО повністю втратило контроль над ситуацією – після того як командний пункт командувача сектором був розбитий, кілька підрозділів зазнали катастрофічних втрат, а вцілілі військовослужбовці попали в полон, українські війська та добровольчі батальйони, уникаючи повного розгрому і оточення, почали хаотично залишати свої позиції.
Близько 18 години російські війська зуміли взяти під контроль трасу Кутейникове-Старобешеве, що була єдиним шляхом для відступу українських підрозділів, а 28 серпня 2014 року Іловайськ був узятий ними у подвійне кільце.
У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. На 28 серпня становище наших військових, які на ту пору ще залишалися в оточеному місті (близько 500 чоловік), стало критичним. Цього ж дня Президент Петро Порошенко звинуватив Росію у відкритому збройному вторгненні на Донбас і скасував з цієї причини візит до Туреччини.
Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення.
Насправді путінський “зелений коридор” став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло багато українських військових.
14 серпня цього року Генпрокуратура оприлюднила результати розслідування подій Іловайській трагедії. Згідно з ним відомо, що сили вторгнення ЗС РФ складалися з дев’яти батальйонно-тактичних груп: 3500 осіб особового складу; до 60 танків; до 320 БМД (БМП); до 60 гармат; до 45 мінометів; 5 ПТРК.
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
