“Герой нашого часу” працює у поліції Полтавщини
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
“Герой нашого часу” працює у поліції Полтавщини
Колеги поважають його за рішучість і професіоналізм! Рідні і друзі люблять за те, що за будь-яких обставин він лишається собою – справжнім чоловіком з щирим серцем, незмінними моральними принципами і відмінним почуттям гумору.
Підполковник поліції Дмитро Можаєв: 39-ть років, кандидат в майстри спорту з вільної боротьби, боксер, дзюдоїст, активний наслідувач філософії «у здоровому тілі – здоровий дух» і вельми цікава постать.
За плечима нашого героя – вища військова освіта, 7 років служби за фахом і понад 10 років роботи в підрозділах органів внутрішніх справ: від дільничного до заступника командира батальйону особливого призначення поліції Полтавщини.
Серед поліцейських Полтавщини чимало цікавих особистостей, які заслуговують на увагу, однак саме ця постать викликає неабиякий інтерес! Таких, як він, сміливо можна назвати “героєм нашого часу”. Дмитро Юрійович був одним із добровольців, які першими, у складі зведених міліцейських загонів, вирушили на Донбас, боронити територіальну цілісність України!
У 2014-му, коли країну сколихнула перша “хвиля” неоголошеної війни і правоохоронцям довелося в умовах реального бою опановувати військову науку, його знання і попередній досвід виявилися безцінними!
“Ми їхали туди з гумовими кийками та спецзасобами, не припускаючи і думки про військове протистояння! На той час для багатьох міліціонерів навіть визначення частин світу та орієнтування на місцевості викликало великі труднощі. Я навчав їх і карту читати, і розшифрувати позначки тощо”, – пригадує Дмитро Можаєв.
Робота міліціонерів від військових абсолютно відрізняється, особливо в питаннях тактики. Тому дуже правильним було рішення закріпити нас за кадровими військовими. Ми разом з 79-ю бригадою повітрянодесантних військ просувалися через Брусино убік Червоного Лиману. Якби ми пішли самі, то за першу операцію поранених могло бути значно більше (а поранених після першого знайомства з «Градами» було троє – від авт.)
Розпочавши службу в АТО з Ізюму, зведені загони міліціонерів під командуванням Дмитра Можаєва несли службу у Слав’янську, Краматорську, Святогорську, а також – пройшли випробування вогнем у Нижніх Кринках. З оточення міліціонери проривалися пліч-о-пліч з бійцями 25-ї бригади ПДВ та спецпризначенцями Рівненської області. Минувши без втрат Артемівськ і Дебальцеве, правоохоронці дійшли до Ольховатки, де тривалий час продовжували відстоювати Конституційний лад держави.
Про АТО Дмитро згадує неохоче, як, напевне, і більшість інших учасників бойових дій. Окрім неприємних спогадів, існує й інша причина – природна стриманість Можаєва. Про події говорить без зайвої деталізації, упускаючи свою особисту роль у тій чи іншій ситуації.
А насправді розказати є що! Про справжні чоловічі якості і відвагу Дмитра Можаєва повідав той, хто зобов’язаний йому своїм життям – Олександр Піддубний (у 2014-му був помічником дільничного). Правоохоронець, який під час обстрілу втратив кисть руки, з повагою відзначає:
“Він – справжній мужик! Приклад офіцера і бойового командира з беззаперечним авторитетом, який вправно володіє мистецтвом переконання. На відміну від декотрих інших, які лише віддавали накази, він завжди був поруч із підлеглими на вогневому рубежі. Коли у Кам’янці ми потрапили під мінометний обстріл і я отримав важке поранення, він спромігся вивести бійців, запобігши трагедії”.
Після повернення із зони АТО, Дмитро Можаєв продовжував підтримувати своїх побратимів, супроводжуючи до місць їх дислокації вантажі з одягом, продуктами харчування і технічними засобами.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
