Як почати розбиратись, які ліки ефективні, а які ні?
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Як почати розбиратись, які ліки ефективні, а які ні?
“Епідемія фуфломіцинів” – десь так можна описати, те що відбувається зараз в українській медицині.
Кількість призначень неефективних лікарських засобів, єдиною метою яких є викачування грошей, перевищує будь-які розумні межі, пацієнти ж витрачають на них останні кошти.
І хоча про цю проблему все частіше говорять і намагаються з нею боротись, але суттєвих результатів поки що не видно.
Описувати можливі законодавчі зміни для виправлення ситуації не має сенсу, бо рецепт відомий і потрібна лише політична воля.
Спробуємо розібратися у тому, з яких джерел можна отримати максимально об’єктивну інформацію про ефективність ліків.
Кожен лікарський засіб, що продається в аптеці має дві назви – торгівельне найменування (бренд), яке дає виробник і міжнародне непатентоване найменування (МНН), що характеризую діючу речовину.
До прикладу, в Україні зареєстровано більше 50 препаратів з різними торгівельними найменуваннями, що містять одну й ту саму діючу речовину – bisoprolol. І саме за діючою речовиною (МНН) ми будемо досліджувати ліки.
Для того, щоб дізнатися МНН треба скористатися Державним реєстром лікарських засобів, де знаючи торгівельне найменування можна знайти МНН. Цю інформацію можна також знайти в інструкції та на інших інтернет-порталах.
Загальна кількість МНН зараз становить приблизно 7000 найменувань і зростає з кожним роком. Тому якщо лікарський засіб не має МНН, то одразу викликають великі сумніви в доцільності його застосування.
Треба зазначити, що МНН не надається рослинним, гомеопатичним препаратам, хімічним сполукам (наприклад, acetic acid) та лікам, що давно використовуються та добре відомі під власними назвами (наприклад, morphine, codeine).
Тепер перейдемо до найцікавішого.
Давайте проаналізуємо відомі діючі речовини, наприклад, amitriptyline у лікуванні хворих з депресією та umifenovir (раніше відомий під однією з торгівельних назв як “Арбідол”) для лікування хворих на грип.
1. Як ви дізналися вище, найжорсткіша система оцінки ефективності та безпечності ліків у США та ЄС.
Тому спочатку дізнаємось чи зареєстровані там вказані лікарські засоби. Для цього можна виконати пошук на сайтах регуляторних органів FDA та EMA, або ж просто зайти на сайт-агрегатор www.drugbank.ca і виконати пошук там.
Як можна побачити амітриптілін має профіль на сайті DrugBank та позначку “approved”, що означає, що він дозволений до застосування в США та/або ЄС.
В свою чергу лікарські засоби, що містять уміфеновір не дозволені до застосування в США та ЕС.
2. Спробуємо розібратись у правильності призначення цих засобів. Для цього на тому ж сайті DrugBank можна знайти розділ “structured indication”, що перекладається як “покази до застосування” і там буде зазначено, що амітриптілін призначається при різних психіатричних захворюваннях в тому числі і при депресії.
Також за ключовими словами “amitriptyline, fda, label” можна знайти інструкції до застосування у США та ознайомитись з нею.
У зв’язку з тим, що лікарські засоби, що містять umifenovir не зареєстровані в США/ЄС, ми не можемо скористатись таким пошуком і маємо (або не маємо) довіряти регуляторам СНГ.
3. Окрім цього важливою є кількість наукових публікацій, бо науковий інтерес до фармакологічної речовини є хоч і не прямим, але опосередкованим свідченням ефективності.
Адже очевидно, що вчені та лікарі не будуть досліджувати лікарські засоби, які є не ефективними.
Для перевірки цього параметру можна скористуватися наукометричною базою PubMed, яка містить більше 8747 статей зі згадуванням “Amitriptyline”, інша ж науковометрична база Google Scholar містить 115000 згадування амітриптіліну.
В той самий час, за пошуком “umifenovir” PubMed дає 116 публікацій, а Google Scholar – 91.
Також необхідно звернути увагу, на те, що статті про амітриптілін написані багатонаціональними колективами вчених, надруковані в авторитетних рецензованих журналах і активно цитуються іншими вченими.
Про уміфеновір таке сказати не можна.
4. Спробуємо розібратись з клінічними дослідженнями.
За допомогою сайту www.clinicaltrials.gov, на якому розміщуються інформація про міжнародні клінічні дослідження можна дізнатися про 102 клінічних дослідження амітриптіліну. І вочевидь, якби амітриптілін був не ефективний або небезпечний, то дослідження зупинились би після декількох невдач.
Але ж ми бачимо, що дослідження продовжуються і вчені шукають нові показання до застосування.
В той же час було проведено лише 1 дослідження уміфеновіру, про що це свідчить я думаю ви розумієте.
5. Окрім цього можна звернутись до Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка розробляє Орієнтовний перелік життєвонеобхідних лікарських засобів, що містить ліки з доведеною ефективністю та безпечністю, але додатково ще з урахування доцільності витрат для задоволення найбільш важливих потреб у системі охорони здоров’я.
Тому в цей перелік можуть не потрапити ефективні та високовартісні ліки. На основі цього переліку країни часто розробляють власні місцеві переліки в Україні це Національний перелік основних лікарських засобів.
Якщо їх відкрити, то можна дізнатись, що амітриптілін міститься і у Переліку ВООЗ і в Національному переліку, а уміфеновір – ні.
6. Окрім того, щоб не загубитись у великій кількості інформації існують систематичні огляди (review) – роботи з огляду низки опублікованих окремих однорідних оригінальних досліджень з метою їх критичного аналізу та оцінки.
Одним з найавторитетніших джерел таких оглядів є Кохранівська співпраця, що вивчає ефективність медичних засобів та методик.
Одним із обзорів стосується лікування депресії амітриптіліном і загальний висновок авторів полягає в тому, що він є ефективним у лікуванні депресії, але має більше побічних ефектів ніж деякі інші антидепресанти.
Результатів Кохранівського огляду ефективності лікування уміфеновіром грипу не було на момент публікації.
Підсумовуючи зазначу, що однозначно казати про ефективність лікарського засобу або її відсутність неможливо. Проте кожна інституція або людина можуть вивчити наявну інформацію і зробити для себе висновки.
Сподіваюсь, що інформація допоможе вам розібратись в ефективності та безпечності ліків, які ви або ваші родичі та друзі приймають.
В той же, час необхідно розуміти, що 15-хвилинна стаття не зробить з вас лікаря, тому використовуйте ці знання для того, щоб задавати питання, а не займатись самолікуванням.
Хочу зазначити, що особисто мені було б доволі важко відповісти на питання “А чому ви мені призначили препарат Х, який не застосовується в США/ЄС, не рекомендується ВООЗ, та не має міжнародних клінічних досліджень?”
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
