Порядок надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

Порядок надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679) (далі – Список).

Цим Списком для певної категорії працівників передбачено максимальну тривалість такої відпустки, яка встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» такий вид щорічної додаткової відпустки, надається працівнику понад щорічну основну відпустку та за його бажанням може надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї і як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Згідно з Порядком застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.1998р. № 16 та зареєстрованим в Мінюсті України 30.01.1998 р. за № 58/2498 (із змінами), визначено, що така додаткова відпустка надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право  працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.

Також статтею 9 Закону України «Про відпустки» чітко визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зараховуються:

час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони на зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком підприємства, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: