Чи мають право на додаткові відпустки за умови праці водії автомобілів

Відповідно до статті 76 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки», працівники мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, зокрема за особливий характер праці.

Згідно з п.1 ст.8 Закону України «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1977р.№1290 (із змінами) додаток 2.

Частиною «Функціонування автомобільного транспорту» підрозділу «Функціонування наземної транспортної інфраструктури» розділу XV «Транспортні послуги» цього Списку (додаток 2) водіям автомобілів передбачено надання такої відпустки залежно від вантажності транспортного засобу: від 1,5 до 3т – до 4, а від 3т та більше до 7 календарних днів.

Згідно Порядку застосування Списку(додаток 2), який затверджений наказом Мінпраці України від 30.01.1998  р. № 16 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 582498від 30.01.1998року, згідно з яким – у розрахунок часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером не менше як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст.8 ЗУ«Про відпустки »).

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним (трудовим ) договором працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (стаття 5 ЗУ« Про охорону праці»).

Головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Гаркава Н.В.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: