На Полтавщині впроваджують новий проект “Літературно-краєзнавчі маршрути “Земляки”
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
На Полтавщині почали реалізовувати проект “Літературно-краєзнавчі маршрути “Земляки”, метою якого є популяризація творчості видатних полтавців – Лесі Українки, Олени Пчілки, Григора і Григорія Тютюнників та Михайля Семенка.
Як пояснила голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок, спочатку мова йшла про десять імен, проте розпочати пілотний проект вирішили із популяризації саме цих постатей.
У квітні 2016 року реалізацією цього проекту почала займатися Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України за підтримки Центру Культурного Менеджменту та Асоціації Агентств Місцевої Демократії (ALDA) в рамках програми CHOISE. Проект спільно фінансується Європейським союзом.
Навколо спільної мети об’єдналися письменники, краєзнавці, працівники музеїв, представники влади і громади на місцях. Тепер вони працюють над розробкою літературно-краєзнавчих маршрутів, які б охоплювали особливі для цих українців місця.
Відповідно до цього, проект охоплює Гадяцький, Зіньківський і Миргородський райони, де заплановано осучаснити музейні експозиції, що вже існують, і створити нові, використовуючи європейський досвід, а також запропонувати туристам маршрути із заходами більш різноплановими, ніж просто відвідування місць, пов’язаних із життям і творчістю письменників.
За словами Наталії Кірячок , з цією ідеєю повернулася з тренінгу її колега – полтавська поетеса і журналістка Інна Снарська (Дідик). Вона запропонувала перейняти досвід Польщі, де активно працюють над популяризацією відомих письменників, науковців, громадських та політичних діячів.
літературного маршруту «Лесиними шляхами» в Гадячі
“Перш за все, вражає навігація, можливість легко знайти туристичний об’єкт. Друге – життєздатність і довготривалі перспективи реалізації творчих ініціатив. У нас, на жаль, багато НГО живуть від проекту до проекту, в Польщі подібні організації мають можливість провадити господарську діяльність, яка приносить прибуток, безпосередньо, а не шляхом заснування нової юридичної особи. Це значно спрощує роботу. Крім того, кожна фірма або особа має можливість переказати один відсоток свого податку на користь організації, цінності якої вона поділяє. Ну і звичайно, оприлюднення звітів є обов’язковим, що збільшує довіру. А все разом додає неурядовій організації стабільності, скеровує її діяльність у майбутнє і дає можливість це майбутнє формувати. Ми, на жаль, не маємо таких переваг”, – пояснила Наталія Кірячок.
Як приклад, у польському місті Бещади серед багатьох цікавих об’єктів є Kino Końkret – місце у маленькому селі, де бажання, помножене на креативність перетворило закинуту напівзруйновану стайню у кінозал з мистецькою кавʼярнею. Раніше це було закинуте порожнє приміщення, а сьогодні там зустрічаються творчі люди. “А скільки подібних місць, де оживає минуле, маємо на Полтавщині?” – запитує Наталія Кірячок.
В першу чергу, організатори проекту планують долучати до своєї команди цікавих людей, яким буде не байдужа справа, над якою вони працюватимуть. По-друге, впроваджувати нові форми роботи: літературне та розмовне кафе, літературні квести та вікторини, мандрівки місцями, описаних у творах письменників.
Звичайно, проблем чимало. У населених пунктах, де жили та працювали відомі українці, часто немає навіть звичайного інформаційного стенда чи найскромнішого нагадування про них.
“У Шилівці, де жили письменники Григір і Григорій Тютюнник, відсутня хоча б одна на двох братів-класиків меморіальна дошка. Якщо за радянських часів таке обережне ставлення до цих, м’яко кажучи, не зовсім радянських письменників ще можна було якось пояснити, то тепер воно виглядає дивним “пережитком минулого”, – додала Наталія Кірячок.
І таких прикладів можна навести безліч. Мало хто знає, що село Кибинці Миргородського району, де народився і виріс поет-футурист епохи розстріляного Відродження Михайль Семенко, називали «українськими Афінами». І, що з тим же селом пов’язані імена поміщика Дмитра Трощинського і Миколи Гоголя.
Найбільшою проблемою, на думку Наталії, є часом відсутність спільного бачення щодо об’єкту туристичного маршруту. Ще однією важливою умовою виходу на європейський рівень є міжсекторна співпраця: кожен повинен виконувати власну місію. Митці – працювати над концепцією, науковці – досліджувати і відкривати нові сторінки життя й творчості, влада – розробляти та фінансувати відповідні програми, а бізнес – інвестувати у культурний туризм. Від цього громада тільки виграє.
у мистецькій кав’ярні Kino Końkret
Сподіванням команди проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки» є те, що проект дасть поштовх до покращення інфраструктури обраних маршрутів. Команда активно над цим працює, переважно влада йде на зустріч, бере на себе роботи, пов’язані з облаштуванням території, під’їзду до пам’ятних місць.
А загалом, як пояснила Наталія Кірячок, на літературній карті Полтавщини безліч достойних імен письменників-земляків, є над чим працювати та кого популяризувати. Зараз розпочали працю над електронним порталом «Літературні маршрути Полтавщини». Це своєрідний путівник у край, який неодмінно треба відвідати, аби наблизитися до розуміння величі Геніїв.
За матеріалами Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
