Господарські спори за участю комунальних підприємств

Прочитаєте за: 3 хв. Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 серпня 2015 року, задоволено позов Комунального підприємства до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМКУ «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» з підстав невідповідності закону.

Господарським судом встановлено, що адміністративною колегією АМКУ прийнято рішення, яким визнано бездіяльність Комунального підприємства, що полягає у невжитті заходів щодо передачі будинкових засобів обліку теплової енергії з балансу підприємства на баланс Підприємства теплового господарства для їх подальшого обслуговування (повірки, ремонту), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» – зловживання монопольним становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку та зобов’язано усунути порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалюючи дане рішення, Антимонопольний комітет України виходило з того, що рішенням виконавчого комітету міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій» Комунальне підприємство визначено єдиним виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Підприємство є балансоутримувачем житлового фонду міста. Станом на 1 березня 2015 року на балансі підприємства знаходилося 39 житлових будинків, обладнаних будинковими засобами обліку теплової енергії. Будинкові засоби обліку теплової енергії, які встановлені на внутрішньо будинкових мережах централізованого опалення цих будинків, також перебувають на балансі підприємства. У структурі чинних тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, що надаються комунальним підприємством, витрати на здійснення періодичної повірки будинкових засобів обліку теплової енергії не враховані. Оскільки підприємство є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, на його баланс були передані будинкові засоби обліку теплової енергії, повірка (ремонт) яких ним не здійснюється та витрати на це не включається до структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій. Через нездійснення повірки/ремонту будинкових засобів обліку теплової енергії Підприємство теплового господарства не взяло їх на комерційний облік і, як наслідок, нараховувало споживачам розмір плати за послугу з централізованого опалення за нормою споживання, а не за показниками будинкового засобу обліку.

Зазначаючи у рішенні про бездіяльність Комунального підприємства, яка полягала у не вжитті заходів з передання підприємством на баланс Підприємства теплового господарства будинкових засобів обліку теплової енергії для їх подальшого обслуговування (повірки, ремонту) та зазначення в резолютивній частині рішення необхідності розроблення дієвих заходів щодо передачі з балансу підприємства на баланс Підприємства теплового господарства будинкових засобів обліку теплової енергії для їх подальшого обслуговування (повірки, ремонту), подання заходів на розгляд Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету міської ради, адміністративною колегією АМКУ не було враховано, що розпорядження майном є виключно компетенцією його власника – міської ради.

Вищий господарський суд України зазначив, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що не ініціювання Комунальним підприємством перед власником майна питання про передачу будинкових засобів обліку теплової енергії на баланс іншої особи не свідчить про бездіяльність цього підприємства в контексті зловживання монопольним становищем на ринку надання послуг, а отже про наявність підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії АМКУ. (постанова Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року).

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: