Директриса будинку культури стала успішною після в’язниці і наркотиків
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
36-річна гребінчанка Віталіна, учасниця і переможець пісенних фестивалів, мама трьох дітей, керує Будинком культури в селі Тополево Гребінківського району та займається з місцевими дітлахами у творчих гуртках.
Але так було не завжди. До цього у її житті мали місце наркотики, алкоголь, злочини і в’язниця.
Жінка переконана – ніколи не можна здаватись, і розповіла історію Подіям та коментарям, щоб допомогти тим, хто вже втратив надію.
“Інколи нам здається, що гірше вже бути не може. Ми опускаємо руки, і тоді стає ще гірше. Ми починаємо шукати винних, дорікаємо близьким, коханим, усім довкола, бо не зупинили, не допомогли, не зрозуміли. Один неправильний крок – і ти летиш донизу. Здатися легко, впасти просто, важко встати. Але яка неймовірна насолода від важкості в ногах, коли ти таки піднімаєшся”, – усміхається Віталіна.
Хвилину тому їй на концерті аплодувала публіка, шанувальники її голосу несли на сцену квіти. Жінка сяє від щастя, втираючи сльози. Саме про це вона мріяла все життя.
За ґратами жінка відбула дворічний термін ув’язнення – каже, що навіть подумки не хоче повертатися в той світ. Але зізнається, що власне тюрма допомогла їй з вибором майбутнього.
– Залежність від будь-чого, а особливо жіноча залежність від алкоголю чи наркотиків – це страшна річ- зізналася вона.
В’язниця стала перехідним періодом між минулим і майбутнім. Перше, що зробила Віталіна, відбувши покарання – помирилася з чоловіком – заради дітей, яких сьогодні мають аж троє.
Жінка налагодила стосунки з рідними, повернувши до себе довіру – їй це вдалося.
Уже майже рік, як вона керує Будинком культури в селі Тополеве, там, де народилася, де колись заспівала свою першу пісню.
Жінка не приховує свого минулого, не соромиться говорити, що була на 100 % наркозалежною. Тим, хто не знав її раніше, важко в це повірити.
Зараз вважає себе абсолютно щасливою людиною.
– Щастя – не подарунок долі, треба докладати багато зусиль, аби заслужити його. Я вірю в те, що у кожного з нас є своє призначення. І вірю, що кожна людина народжується талановитою. І коли ти помітив чийсь талант, навіть якщо це чужа тобі людина – не ігноруй. Допомогти творчій людині вчасно реалізувати свій талант — це як невідкладна медична допомога хворому – ти або рятуєш життя людини, або ламаєш його. І якби була можливість звернутися до усіх на світі батьків, я сказала б їм: просто зараз подивіться на свою дитину інакше, роздивіться її прагнення, її бажання, допоможіть, почуйте, підтримайте, і зробите своє чадо щасливим.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
