Полтавські медики розповіли про йододифіцит та його профілактику
Йододефіцитними захворюваннями, за визначенням ВООЗ, є всі патологічні стани, що розвиваються в популяції і результаті йодного дефіциту, яким можна запобігти при нормалізації споживання йоду.
Йоддефіцитні захворювання (ЙДЗ) розвиваються в популяції при знижених нормах споживання йоду і є природним екологічним феноменом, який зустрічається в багатьох країнах світу.
Недостатнє надходження йоду в організм призводить до розгортання ланки послідовних пристосувальних процесів, спрямованих на підтримку нормального синтезу і рівня секреції гормонів щитоподібної залози. При довготривалому йодному дефіциті за певних умов може настати зрив механізмів адаптації з подальшим розвитком ЙДЗ. Захворювання щитоподібної залози є далеко не єдиним і не найважчим результатом недостачі йоду.
Йод належить до життєво важливих мікроелементів: добова потреба в ньому залежно від віку складає від 100 до 200 мкг. За все життя людина споживає близько 5 г оду, що еквівалентно вмісту однієї чайної ложки. Біологічне значення йоду полягає в тому, що він є складовою частиною гормонів щитоподібної залози: тироксину і трийодтироніну. Йод, що надходить з їжею, всмоктується в тонкій кишці як неорганічний йодид. Йод, що потрапив в організм цим шляхом, складає більшу частину екстрацелюлярног
Щоденна потреба в йоді, яка залежить від віку і фізіологічного стану становить:
Добова потреба в йоді
(рекомендації ВООЗ, 2001 р.)
|
Групи людей |
Потреби в йоді, мкг/добу |
|
Діти дошкільного віку (від 0 до 59 місяців) |
90 |
|
Діти шкільного віку (від 6 до 12 років) |
120 |
|
Дорослі (понад 12 років) |
150 |
|
Вагітні й жінки в період годування груддю |
200 |
Єдиний надійний спосіб запобігти нестачі йоду в організмі людини – споживання цього мікронутрієнта у будь-якому вигляді.
Це можуть бути збагачені йодом харчові продукти (вод, хліб, рослинні жири, молоко, масло, сіль й т.д.), продукти моря (риба, омари, морська капуста), препарати йоду (чисті або у складі вітамінних і мікроелементних комплексів). Такі чином захворювання, які зумовлені нестачею йоду, можна ліквідувати раз і назавжди за умови безперервного і додаткового надходження його в організм. Якщо цей процес перерветься хоча б на короткий час, то повернуться всі захворювання, спричинені дефіцитом йоду.
На сьогодні загальновизнаним
Перевагою солі як носія йоду перед іншими продуктами є приблизно однакове споживання її всім населенням упродовж року незалежно від виду і способу харчування. Ефективною масова профілактика вважається тоді, коли понад 90% населення споживають якісну йодовану сіль. Критеріями ліквідації йоддефіцитних захворювань, згідно з рекомендаціями ВООЗ (1999 р.), є: більше 90% споживання йодованої солі населенням; частка школярів, у яких збільшена щитоподібна залоза, складає менше 5%; вміст йоду в сечі (екскреція йоду) становить понад 100 мкг/добу.
Групова профілактика передбачає застосування препаратів йоду в організованих колективах (дитячих садках, школах, спеціалізованих навчальних закладах). Прикладом такої профілактики у минулому було використання антиструміну.
Індивідуальну профілактику проводять серед неорганізованого населення та за спеціальними медичними показаннями. До когорти таких можна віднести вагітних, жінок, які годують немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, маленьких дітей та дітей, які виховуються в домашніх умовах, осіб з різними захворюваннями щитоподібної залози.
Найбільш ефективним засобом профілактики є приймання йодактиву, вживання в їжу йодованої солі.
За матеріалами, наданими обласним ендокринологом Володимиром Михайлицьом
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google








