“Метро до Кибинець”: культурна підземка на Миргородщині
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Поетки Любов Якимчук та Галина Танай наприкінці минулого року розпочали проект “Метро до Кибинець”, який стосується села у Миргородському районі. Чим це воно таке особливе і що хочуть робити в ньому ініціатори проекту у 2016-ому? Про це Любов Якимчук розповіла на ефірі “Громадського радіо”.
Розпочався цей культурний проект 31 грудня, коли до земляків поета-футуриста Михайля Семенка у село Кибинці Миргородського району, привезли листівки з творами та інформацією про нього.
«Більше інформації про проект — уже в новому році. Новий Рік із Семенком наближається», — сказала Любов Якимчук, яка вже не перший рік займається популяризацією творчості цього представника Розстріляного відродження. У 2012 році, коли Верховна Рада забула внести 120-річчя поета до обов’язкових для відзначення дат, вони разом з Олегом Коцаревим розробили проект “Рік Семенка”, в рамках якого провели 12 заходів.
Любов Якимчук розповіла про свої враження від передачі листівок з Семенком кибинчанам:
“Оця пані з листівкою на велосипеді — поштарка. Надворі 31 грудня, пообідня пора, до того ж мінус 15, а вона працює. Це так листівки із віршами Михайля Семенка дісталися мешканців села Кибинці, у якому народився поет, — написала Якимчук, яка разом з Галиною Танай вирушили на Миргородщину. — Дехто з кибинчан не знав, хто такий Семенко (приміром, чоловіки, що затарювалися алкоголем в магазині), але дехто радів і казав, що звичайно ж знає”.
В інтерв’ю журналістці «Громадського радіо» Ірині Славінській Любов Якимчук розповіла про проект, театр на воді, який був у Кибинцях свого часу та про свої плани щодо цього куточку Полтавщини. Повну версію інтерв’ю можна послухати тут.
Л. Я.: «Метро до Кибинець» — це проект, який пов‘язаний з цим віршем «Підземка». Це основна концепція. Семенко пише:
«І буде до метра паризького — дороги ніч од Кибенець,
і буде день і ніч куріти Ромодан, —
— і буде НАШ Берлін,
і буде НАШ Н’ю-Йорк,
підземками прогризені —
і загуде підземками
комуна — Дніпрельстан».
І.С.: Будете рити метро?
Л.Я.: …до Кибинець, так. Але це метро буде культурним. Тобто йдеться про те, щоб пожвавити культурний простір у Кибинцях, а він там є. Якщо говорити про Кибинці, то там дуже потужна і дуже давня культурна традиція і якийсь такий відголосок існує і тепер. Я маю на увазі час, коли їх називали третіми Афінами, коли головним був Дмитро Трощинський — поміщик, міністр трьох імператорів, в тому числі і Катерини ІІ. Це та людина, яка Катерині показувала Крим. Він був нею за це обдарований і став меценатом в українську культуру. В Кибинцях є ставок, на якому він організував театр на воді. В тому театрі грав Микола Гоголь, а Василь Гоголь там ставив п‘єси.
І.С.: У якій області знаходяться Кибенці і чому саме ця точка постала? Я так розумію, що це село, яке певною мірою пов’язане з Семенком.
Л.Я.: Так, це село, в якому народився Михайль Семенко. Потім батьки на якийсь час переїхали до Хоролу для того, щоб вчити дітей в реальному училищі. Але основне місце проживання родини — це Кибинці, бо до них вони і повернулися.
Я знайшла 96-літню бабцю там, яка мені розказувала, що пам’ятає фотографії і як їй переказували, що Наталія Ужвій у 30-х роках (і вона сама там щось пам’ятає) приїздила до Кибинець і там відпочивала на гамаку. На голові в неї був бриль і всі ходили на артистку подивитися. Це дружина Михайля Семенка, яка заїздила туди теж.
Тобто історій дуже багато, всього цікавого дуже багато і ми хочемо поступово це пожвавлювати. Починаємо з того, що будемо привозити туди цікавих людей, робити цікаві зустрічі і продовжувати, можливо, фестивалем. Зараз це все в процесі розробки, пошуку коштів на цей проект. Насправді задумів дуже багато і ми збираємося рити таке «культурне метро» до Кибинець. <…>
І.С.: Є такий тренд культурного життя, він не такий вже й давній — руху культурного життя від центру до периферії. І проект «Метро до Кибинець» — це, власне, один з таких рухів, коли «двіж» відбувається не в столиці, не в центрі міста, а в селі і провінції. Чому це важливо, чи це важливо і чи є оце «руки геть від центру» і «рухатися до провінції»?
Л.Я.: Взагалі є два тренди — рух від центру і декомунізація. Тут це поєднується, бо в Кибинцях зараз перейменовують вулиці. Це важливо, щоб всі заходи не були скупчені у Києві, як воно є тепер, — або скажімо, Київ і Львів і може трошки Харків, — а для того, щоб культурне життя відбувалося навіть у якомусь найглухішому селі, для того, щоб культурний розвиток людей в кожному селі принаймні не критично відрізнявся від рівня цього розвитку в Києві. Культура робить людей свідомими, такими, що можуть подивитися на себе збоку, і це теж важливо.
Довідка: Михайль Семенко (Михайло Васильович Семенко, 1892 — 1937 рр.) — поет доби Розстріляного відродження, основоположник і теоретик українського футуризму. Осучаснив українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив нові образи й створив слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу. Загинув під час сталінського терору.
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
