Фахівці Держпраці надають роз’яснення щодо додаткової щорічні відпустки медичним працівникам за особливий характер праці

Щодо додаткової щорічні відпустки медичним працівникам за особливий характер праці надає роз’яснення головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Полєнова Вікторія Миколаївна

Відповідно до ст. 76 Кодексу законів про працю України і ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, одним із видів щорічної додаткової відпустки є відпустка за особливий характер праці.

Тривалість цієї відпустки встановлюється за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (Додаток № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679, зі змінами та доповненнями) (далі— Постанова № 1290).

З 16 грудня 2004 р. Постановою № 1674 було внесено зміни у додатки 1 та 2 до Постанови № 1290, за якими, зокрема, слова «персонал медичний середній та молодший» замінили словами «молодші спеціалісти з медичною освітою та молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри».

Досить часто на практиці виникають ускладнення з визначенням тривалості додаткової відпустки таким категоріям працівників закладів охорони здоров’я, як медичний реєстратор, дезінфектор, сестра-господиня та деякі інші категорії медичного персоналу, які раніше називалися «молодший медичний персонал».

Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117, посади медичного реєстратора та сестри-господині віднесено до категорії технічних службовців, а посада дезінфектора — до категорії робітників. Нині ці працівники втратили право на додаткову відпустку як молодший медичний персонал будь-якого закладу охорони здоров’я.

Для більшості категорій медичних працівників закладів охорони здоров’я встановлено додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів.

Додаткова відпустка тривалістю 11 календарних днів  встановлена для таких категорій працівників будь-яких закладів охорони здоров’я: лікар-анестезіолог-реаніматолог, сестра-анестезист медична, а також лікар та молодший спеціаліст з медичною освітою (крім лікаря-лаборанта та лаборанта) відділень (груп) анестезіології-реанімації та палат для реанімації та інтенсивної терапії; працівники, безпосередньо зайняті рентгенодіагностикою, флюорографією на ротаційній рентгенотерапевтичній установці з візуальним контролем; середній та молодший медичний персонал рентгенівських, флюорографічних кабінетів та установок, який допомагає лікареві під час виконання ним робіт з рентгенодіагностики, флюорографії, на рентгенотерапевтичній установці з візуальним контролем тощо.

Додаткова відпустка тривалістю 25 календарних днів надається:

у психіатричних (психоневрологічних), геріатричних, нейрохірургічних, наркологічних лікувально-профілактичних закладах та установах, відділеннях, палатах та кабінетах, а також в установах (відділеннях) соціального захисту населення психоневрологічного та геріатричного типу та в спеціалізованих будинках-інтернатах для осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі та

у дитячих психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах та установах, відділеннях, палатах та кабінетах (крім призначених для лікування дітей з ураженням центральної нервової системи без порушення психіки); в установах, відділеннях соціального захисту населення, у школах (класах), школах-інтернатах, дитячих будинках (групах), дитячих будинках-інтернатах (групах), дитячих садках (групах) та будинках дитини (групах) для розумово відсталих дітей та дітей з ураженням центральної нервової системи з порушенням психіки; у дитячих будинках-інтернатах для сліпих та глухонімих дітей таким категоріям працівників:

інструктор виробничого навчання робітників масових професій; інструктор з культмасової роботи, культорганізатор, баяніст; керівник музичний (працівник), керівник гуртка установ соціального забезпечення; лікар (у тому числі лікар — керівник відділення, кабінету), крім лікаря-лаборанта; майстер лікувально-виробничих (трудових) майстерень та підсобних сільських господарств для психічно хворих; науковий співробітник, який безпосередньо працює з хворими; молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лаборанта); молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та обслуговуючий персонал (буфетник, офіціант, робітники з обслуговування лазні, нянька, прибиральник виробничих приміщень), сестро-господиня тільки дитячих психіатричних закладів тощо. А для сестри-господині та реєстратора медичного, зайнятого в архіві, даних закладів – 7 календарних днів.

Порядком застосування даного Списку, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.1998р. № 16 та зареєстрованим в Мінюсті України 30.01.1998 р. за № 58/2498, визначено, що така додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.

У розрахунок часу, що дає право  працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.