Фахівці роз’яснили правила надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

Відповідно до статті 76 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки», працівники мають право на отримання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Згідно п.1 статті 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і
посад , затвердженим Кабінетом Міністрів України (додаток 2 Списку виробництв, цехів, професій і посад , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679).

Розроблено Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищенним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, який затверджений наказом Мінпраці України від 30.01.1998  р. № 16 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 582498від 30.01.1998року, згідно з яким – у розрахунок часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером не менше як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст.8 ЗУ«Про відпустки »).
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (стаття 5 ЗУ« Про охорону праці»).

Відповідно до статті 7 Закону України «По охорону праці», протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Головний державний інспектор Управління

Держпраці у Полтавській області Гаркава Н.В.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: