Відбулася он-лайн конференція про зміни, які відбулися в адмініструванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Прочитаєте за: 5 хв. Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google

Про зміни, які відбулися в адмініструванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розповів в. о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Василь Васильович Храмов.

Запитання:

З якого періоду застосовуються норми Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, далі – Закон № 219))”?

Відповідь:

Враховуючи, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” нараховується єдиний внесок за календарний місяць та з огляду на те, що Закон № 219 набрав чинності з 13 березня 2015 року, застосовувати понижуючий коефіцієнт за новими правилами можна при нарахуванні заробітної плати (доходів) за весь березень 2015 року.

Запитання:

Чи включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта заробітна плата, нарахована сумісникам?

Відповідь:

Понижуючий коефіцієнт застосовується у тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.

Запитання:

Чи застосовується понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій, на яких працюють інваліди та для фізичних осіб, які мають працівників-інвалідів?

Відповідь:

Понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41 відсотка) та до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 ; 6,1 ; 2,6 ; 2,0 ; 2,85 відсотків). При розрахунку всіх показників кількість працюючих інвалідів та нарахована їм заробітна плата (дохід) не враховуються. Проте фізичні особи – підприємці на виплати працівників – інвалідів нараховують єдиний внесок по ставці відповідно до класу професійного ризику виробництва, тому при визначенні понижуючого коефіцієнта розрахунок здійснюється з урахуванням як кількості працівників – інвалідів, так і нарахованих їм виплат.

Запитання:

Чи враховуються в розрахунках з метою застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати?

Відповідь:

Працівники, що перебувають у відпустці без збереження заробітної плат, не зараховуються до кількості застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати, оскільки таким працівникам заробітна плата не нараховується.

Запитання:

Чи можуть скористатися понижуючим коефіцієнтом установи, організації, військові частини, які виплачують грошове забезпечення?

Відповідь:

Понижуючий коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, тобто військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення.

Запитання:

Чи включається до середньомісячної кількості застрахованих осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнту, працівники, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період?

Відповідь:

Відповідно до п. 9 прим. 5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, обов’язковою умовою для застосування понижуючого коефіцієнта при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є збільшення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці на 20 відсотків і більше порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу.
      При цьому, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску суми компенсаційних виплат підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються роботодавцем відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105. Отже, кількість працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період не включається до середньомісячної кількості застрахованих  осіб, з метою застосування понижуючого коефіцієнта.

Запитання:

Чи має право платник застосувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні і виплаті заробітної плати за першу половину звітного місяця?

Відповідь:

Якщо платником за звітний місяць виконано умови застосування понижуючого коефіцієнта, передбачені Законом № 219, то і застосування коефіцієнта до ставки єдиного внеску при нарахуванні і виплаті заробітної плати за першу половину звітного місяця буде правомірним. Якщо ж при остаточному розрахунку виявиться, що умови для застосування понижуючого коефіцієнта до розміру єдиного внеску у звітному місяці не виконано, то відповідно застосування зниженої ставки до авансових внесків не є правомірним.

Запитання:

Чи знайшов своє відображення понижуючий коефіцієнт у новій звітності з єдиного внеску?

Відповідь:

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 “Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” у реквізиті 18 «Розмір коефіцієнта» Додатку 4 таблиці 1 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (ф. № Д4), понижуючий коефіцієнт відображається із трьома знаками після коми і не може бути меншим, ніж 0,4 та перевищувати 0,999.

Запитання:

Чи зможе в майбутньому застосовувати понижуючий коефіцієнт платник, який не сплатив своєчасно внесок до бюджету?

Відповідь:

Платник єдиного внеску, що застосував понижуючий коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом № 2464 строки, позбавляється права в майбутньому застосувати понижуючий коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування понижуючого коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).

Запитання:

Чи передбачені штрафи за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Відповідь:

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 передбачено застосування штрафу до платника єдиного внеску у розмірі 20 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: