Особливості випробування при прийнятті на роботу
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Трудове законодавство України допускає можливість роботодавцю за угодою сторін установлювати випробувальний термін при укладенні трудового договору, з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Про це повідомила головний державний інспектор праці ТДІзПП у Полтавській області Марина Тягун.
Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Проте до трудової книжки запис про встановлений випробувальний термін не заноситься.
Слід ураховувати, що законодавство про працю забороняє встановлювати для певних категорій працівників випробування під час прийняття на роботу. До них, згідно з частиною третьою статті 26 КЗпП, належать:
1) неповнолітні особи;
2) молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховн
3) молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
4) особи, звільнені в запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
5) інваліди, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціально
Випробування не встановлюється під час прийняття на роботу в іншу місцевість і під час переведення на роботу на інше підприємство та в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. Наприклад, у чинних і досі указах Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974р. № 310-ІХ та «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974р. № 311-ІХ містяться положення про заборону встановлювати випробування сезонним і тимчасовим працівникам).
Відповідно до статті 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Для робітників строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати одного місяця.
Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що пройшов випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір, з посиланням на статтю 28 КЗпП.
Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Таким чином, на працівника, який проходить випробування, повною мірою поширюються норми законодавства про працю, правила внутрішнього трудового розпорядку, умови колективного договору, положення про оплату праці та преміювання тощо. Тому, працівник на період випробування зобов’язується виконувати певну роботу та додержувати правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
