Росія звинуватила у шпигунстві колишнього директора Полтавського оборонного заводу “Знамя”

Відомі уже на весь світ українські в’язні Кремля. Їх кинули в російські тюрми і назвали вбивцями й терористами тільки за те, що вони — патріоти України. Льотчиця Надія Савченко, режисер Олег Сенцов, кримський активіст Олександр Кольченко. Вони стали козирем у кривавій грі Москви проти Києва. Проте серед московських заручників є імена, невідомі українцям. Серед них — 72-річний полтавець Юрій Солошенко, пише distalo.ictv.ua.
Написані від руки листи з неволі — єдиний зв’язок близьких із хворим батьком, який уже понад 4 місяці перебуває у російській в’язниці «Лефортово».
До Москви поважний пенсіонер – колишній директор полтавського оборонного заводу – навідувався часто. «Зустрітися з мужиками» – так зазвичай казав сам Юрій Данилович, у якого там було чимало колег та друзів. Проте з останньої своєї поїздки він не повернувся, а телефон перестав відповідати.
Родина боялася найгіршого – адже, Юрій Данилович має серйозні проблеми із серцем. Куди зник Солошенко-старший дорогою на вокзал – московські друзі гадки не мали. А вже наступного серпневого вечора – в домі пролунав дзвінок. Жінка на тому кінці проводу представилися адвокатом Наташею. Вона сказала, що Юрія Солошенка затримано у Москві. На питання, за яким звинуваченням, адвокат відповіла: «Звинувачують у шпигунстві. І, схоже, це надовго».
Близькі подумали, що все це — прикра помилка, у якій швидко розберуться. Тим більше, що Юрій Солошенко має впливових друзів по обидва боки кордону. Проте пенсіонера тримали за ґратами, а на побачення у СІЗО нікого до нього не пускали.
Зрозуміли, їхня справа – кепська – коли від адвокатів вдалося по крихтах зібрати деталі обвинувачення. За кілька тижнів ФСБ зробило із 72-річного українського пенсіонера Джеймса Бонда. А необхідні російським чекістам свідчення дав давній знайомий пенсіонера Солошенка.
Звинувачення в шпигунстві і родина, і колеги називають абсурдними. До початку війни на Донбасі Юрій Солошенко, винятковий спеціаліст, дійсно консультував російські оборонні підприємства – тестував їхнє обладнання. Однак, це він давав свої знання – а не «позичав» їхні. Мав із росіянами ділові стосунки і в часи керування оборонним заводом – але цілком офіційні.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google








