Ви тут:
Полтавщина Сільське господарство Суспільство ТОП-новина 

Цьогоріч Полтавщина має рекордний врожай зернових, – Сергій Фролов

Полтавські аграрії День працівника сільського господарства цьогоріч зустрічають із рекордним врожаєм. Остаточна цифра намолоченого збіжжя ще не точна, бо наразі  жнивують головну цьогорічну рекордсменку — кукурудзу. Але 5-мільйонний поріг Полтавська область вже переступила.

Про врожай, стан сільського господарства в області і підтримку його на рівні держави й регіону розповів директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов.

Сергію Олександровичу, Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило прогнози про те, що нинішній рік для аграріїв буде другим за врожайністю після 2016-го. Нагадаємо, що тоді мали рекордні 66 мільйонів тонн збіжжя. А як для Полтавщини?

— Якщо зважати на динаміку збирання та врожайність, ми можемо отримати понад 6 мільйонів тонн зерна. З того часу, як я працюю, а це з 2003 року, ми лише один рік мали 5,8 мільйони тон. Тобто майже наблизилися до 6 мільйонів. Згідно з нашими розрахунках, можна очікувати цьогоріч на 6,2 мільйони тонн. Але прогнози — справа невдячна. Тому дочекаємося завершення жнив: залишилося зібрати 20% кукурудзи.

Кукурудза — то добре. А як щодо інших культур? Чи не бракуватиме хліба, цукру?

— Хліба не бракуватиме, не зважаючи на те, що цього року врожайність ранніх зернових була середньою порівняно з останніми роками. Попередньо прогнозували, що переважна більшість збіжжя буде продовольчої якості. Та погода трішки внесла свої корективи — дощі вплинули на якість зерна. Якщо ми раніше мали 75-80% продовольчого зерна, то зараз лише 50 відсотків. Його вистачить однозначно і на внутрішні потреби, і на продаж, і на посів. Але враховуючи, що частина зерна втратила свою якість, відповідно вона втратила і ціну. Це потрібно визнати. Мільйон тонн пшениці ми отримали, з них половина фуражна. Щодо інших культур, то практично завершили збирання сої. Цього року зменшили її площі до 30 тисяч гектарів. Тому що прогнозували, що не буде повернення ПДВ по сої і буде різкий спад цін. Сільгоспвиробники зменшили посівні площі на користь кукурудзи. І з цукром будемо однозначно. Накопали 1,4 мільйони тонн, а це майже на 80 тисяч тонн більше, ніж торік. При переробці отримаємо до 200 тисяч тонн цукру. І в принципі цього більш, ніж достатньо вистачає і для потреб області і на реалізацію.

До речі, про хліб. Були різні прогнози щодо подорожчання борошна нового врожаю, а відтак і хліба. На початку цієї осені перше подорожчання вже було. Що нас чекає взимку?

— На одній із нарад в облдержадміністрації ми обговорювали питання забезпечення продовольчим ресурсом. Ресурсів вистачить. Але щодо ціни запрошені керівники хлібопекарських підприємств орієнтували що десь на рівні 15—17% хліб подорожчає до кінця року. Як інакше, коли збільшується вартість енергоносіїв, мінімальна зарплата. Закупівельна ціна на пшеницю на 20—25% вища за минулорічну. Причина не лише в інфляції: продовольчої пшениці не так вже й багато, а потрібно забезпечити й міжнародні контракти, то ціна підросла. Основна складова у хлібові — 50 відсотків — це борошно, то можемо прогнозувати, на скільки мінімум виросте вартість буханця. Тим більше, що нині використовується пшениця і борошно ще з минулого врожаю. Але далі можемо прогнозувати: якщо пшениця на 25% здорожчала, то й борошно подорожчає також.

Раніше, щоб не подорожчав хліб підписували мораторій, формували регіональні ресурси по зменшеній ціні. Але навіть тоді, поступово, не різко, але ціна на хліб зростала. У законі «Про зерно та ринок зерна в Україні» було таке поняття, як регіональні ресурси, але позаминулого року його виключили із закону. Зараз зняті всі обмеження по контролю за ціною на продукцію.

Декілька років тому Полтавщина займала лідируючі позиції з виробництвом молока. Що маємо зараз?

— І нині також. Якщо брати виробництво молока на сільгосппідприємствах, то ми займаємо перше місце в Україні. На сьогодні утримуємо 15% ринку виробництва молока. Щоправда, маємо зменшення поголів’я, переважно за рахунок сільгосппідприємств. Бо деякі з них взагалі ліквідовують галузь тваринництва.

Йдеться про великі холдинги?

— Так. Але є й інша тенденція. Хоч критики і говорять, що державна програма підтримки тваринництва неефективна (йдеться про доплату у розмірі 2 тисяч гривень на теля і 1,5 тисячі на корову), вона спрацювала. Адже станом на 1 січня цього року ми маємо плюс 26 тисяч голів ВРХ. Насамперед за рахунок приватних господарств. І плюс 2 тисячі голів корів, тут уже за рахунок сільгосппідприємств, оскільки ті показали реальне поголів’я. У першому півріччі на компенсації по телятах подали заявки всього півсотні людей. То зараз завершуємо друкувати платіжки, їх понад 2 тисячі. І практично 2,5 мільйони гривень направляємо до людей, до кінця листопада гроші буде виплачено. Ця програма діятиме й на наступний рік. Але дотація недостатня. Саме тому на останньому засіданні сесії обласної ради було прийнято звернення до Верховної Ради, Кабінету міністрів із пропозицією збільшити розмір дотації до 4 тисяч гривень. І резерви для цього є. Тому що ці кошти — 4 мільярди, котрі виділені у держбюджету на тваринництво — повністю не будуть використані. За їх рахунок варто збільшити дотацію. І таким чином змотивувати сільгосппідприємства зберегти поголів’я корів.

Тим більше, що ні для кого не секрет, що в Європі тваринництво дотаційне і країни ЄС виділяють нормальні кошти на його підтримку.

— У нас дотують 45 євро на голову. Місяць тому були у Литві. Там фермери отримують по 85 євро — це якраз те, що ми просимо. І це вже буде більш відчутна підтримка. Вона певною мірою компенсуватиме те, що у сільгосппідприємств забрали ПДВ. Ще одна проблема, котра впливає на поголів’я — це ціна на молоко. Зараз почали платити 9 гривень за літр. Проте майже 4 місяці ціна за літр трималася нижча, ніж торік. До речі, для населення вона і зараз менша за минулорічну. І це за умови нинішньої інфляції.

А що говорять переробники?

— А їм ніде подіти вже вироблену продукцію, бо купівельна спроможність впала. Виходить замкнене коло: люди не можуть купити дорожчу продукцію, молочники не можуть дати більшу вартість на сировину, бо тоді попадають на копійку. Отака ситуація. І її можна було б врегулювати саме державною підтримкою, про яку вже згадував. Раз такі проблеми, то деякі підприємства закрили в себе тваринництво, а інші говорять про ймовірність такого вибору та ймовірну ліквідацію ферм. Зрозуміло, що потужні агровиробники із великими комплексами, сучасними доїльними залами і з десятками мільйонів вкладених у все це коштів не закриватимуть. А шукатимуть технології, яким чином здешевити молоко, щоб конкурувати по ціні. Решта ж, у кого стоїть старий сарайчик і є лише молокопровід, можуть закрити. Особливо, коли керівники говорять, що ферма у них — це соціальний проект, щоб людям було де допрацювати до пенсії.

Сергію Олександровичу, ви згадали звернення обласної ради до керівництва держави. Як налагоджена співпраця департаменту із депутатським корпусом?

— Можу лише щиро подякувати депутатам і голові обласної ради Олександру Біленькому за розуміння і підтримку. Ця співпраця дуже тісна. Завдяки підтримці Олександра Юрійовича фактично всі наші ініціативи, пропозиції, ідеї, які ми виносимо на розгляд депутатського корпусу, отримують схвалення. Це людина виважена й відверта, людина слова. Тому вважаю, що нам із головою обласної ради пощастило.

Торік ми кожної сесії вносили зміни до обласних програм. Йдеться про пропозиції районів, асоціацій. Потім на рік взяли паузу, працювали по існуючій програмі. Наразі накопичилося чимало пропозицій, з’явилися нові напрямки. І на останній сесії ми всі ці зміни ми внесли. У нас є повне порозуміння із аграрною комісією обласної ради. Коли питання виноситься на сесію, претензії від депутатів не звучать — і це надає впевненості в тому, що ми робимо все правильно.

Про які зміни йдеться? Нещодавно, до речі, обласна рада прийняла програму кредитування сільгоспвиробників. Хто може нею скористатися?

— Йдеться про кардинальні зміни до існуючих програм. Зокрема, щодо підтримки реконструкції приміщень ферм. Замінили слово «реконструкція», котре створювало чимало перешкод на шляху реалізації проекту. Тепер йдеться про відновлення, тобто простий ремонт вже існуючого приміщення на основі поданого кошторису, відповідних документів, платіжок. Обласний бюджет компенсуватиме 50% витрат на відновлення ферм.

Ще одна зміна стосується пасічників. Програма була вибудована так, що основний фінансовий тягар лягав на місцеві бюджети. Відверто скажу, що вони підтримують бджолярів, але не надто охоче. Тому програма підтримки пасічників зійшла нанівець. Ми запропонували повністю забрати їх на обласний бюджет. Депутати підтримали і збільшили норми відшкодування. Також було збільшено потужність малих тракторів, які можна придбати у рамках обласної програми із компенсацією 30% вартості.

Що ж до програми кредитування, то нею можуть скористатися представники фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів і фізичні особи, які працюють у галуз АПК. Кредит виділятиметься на конкурсній основі. Тобто претендент повинен подати на розгляд свій бізнес-проект. Напрямки кредитування ми дещо обмежили. Це насамперед садівництво, ягідництво, тваринництво та вирощування так званих нішевих культур. Але буквально перед самою сесією фермери внесли пропозицію з проханнями дати можливість стати на ноги новоствореним господарствам. І депутати цю пропозицію підтримали, не обмежуючи напрямки господарювання. Новоствореними вважаються ті підприємства, які працюють перші 3 роки. Кредит — не більше 500 тисяч гривень, надається на поворотній основі під 3% річних. Конкурсна комісія працюватиме в Департаменті, а обслуговуватиме кредит Фонд індивідуального будівництва на селі. Це не наш винахід, ми запозичили досвід львів’ян. Тим більше, що Фонд має досвід обслуговування кредитів і також працює за рахунок коштів обласного бюджету. Програма розрахована до 2020 року. Попередньо заклали по 5 мільйонів на кожен рік. Подивимося, як спрацює. Якщо побачимо, що буде попит і потрібно буде збільшити фінансування, проситимемо обласну раду додати коштів.

Настя Тополя