Згадуючи історичні постаті Полтавщини: до Всесвітнього дня грунтів – Андрій Георгієвський
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
З Полтавщиною пов’язано чимало видатних постатей ґрунтознавчої науки, одним з яких є Андрій Семенович Георгієвський (1863-1898), – цікаву розповідь підготували у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського.
Народився Георгієвський у родині священника. Маючи неабиякі здібності до навчання, у 1881 році закінчив Третю Санкт-Петербурзьку гімназію зі срібною медаллю. Обдарований юнак продовжив навчання на фізико-математичному факультеті Санкт-Петербурзького Імператорського університету, де в 1885 році отримав ступінь кандидата природничих наук і був залишений при університеті для підготовки до професури. Спочатку він викладав органічну хімію та мінералогію, а пізніше перейшов на посаду інспектора народних училищ. Водночас науковець не полишав роботи з вивчення ґрунтів, активно проводив польові та лабораторні дослідження. Не дивлячись на молодий вік, Андрій Семенович користувався повагою та авторитетом серед науковців. Його роботи про підзолисті ґрунти були високо оцінені ґрунтознавцями.
Влітку 1888 року Андрій Георгієвський у складі Полтавської експедиції засновника генетичного ґрунтознавства В.В. Докучаєва (1846-1903) провів ґрунтово-геологічні дослідження Полтавського повіту. Він працював під безпосереднім керівництвом Докучаєва, якого тоді ж познайомив зі «співцем» степового землеробства Олександром Ізмаїльським (1851-1914). Відносини науковців переросли в плідну співпрацю та щиру дружбу.
Хоча полтавський період у науковому житті Андрія Семеновича був коротким і датується лише 1888 роком, результати дослідження нашого краю ґрунтознавцем важко переоцінити. Георгієвський зібрав цінний колекційний матеріал – зразки ґрунтів та гірських порід Полтавського повіту, що, як складова частина колекції експедиції Докучаєва, ввійшли в число перших експонатів Природничо-історичного музею Полтавського Губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського), частина їх збереглися і донині. До речі, деякі зразки мають польові етикетки з деталізацією місця збору й можна припустити, що написи на них виконані дослідником власноручно. Хімічні аналізи експедиційного матеріалу з Полтавського повіту проводив М. І. Шешуков (1857-?), дослідженням механічного складу та фізичних властивостей ґрунтів займався В. М. Яковлєв (?-1891), їх поглинальну здатність вивчав П. Ф. Бараков (1858-1919).
У підсумку ґрунтово-геологічного вивчення Полтавського повіту Андрієм Георгієвським був підготовлений звіт «Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Естественно-историческая часть. Выпуск І.», який вийшов друком у 1890 році. Це видання стало основою для написання звітів по решті повітів Полтавської губернії. У 1889 році на Всесвітній виставці до 100-річчя Великої французької революції в Парижі експонувалася карта ґрунтів Полтавського повіту, складена Георгієвським (масштаб: 3 версти в дюймі).
На жаль, енергійний і талановитий Андрій Георгієвський прожив коротке життя, померши за два місяці до 35-річчя. Але, попри це, встиг зробити колосальний внесок у вітчизняне ґрунтознавство.
Підготувала Олена Шиян – завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
