Відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи в умовах воєнного стану: роз’яснення полтавських юристів
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
19 червня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію A/RES/69/293, яка заснувала Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту, щоб підвищувати рівень обізнаності про необхідність покласти край сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, шанувати жертв сексуального насильства і тих хто пережив його всюди в світі. Віддавати належне всім тим, хто відважно присвячує життя боротьбі за викорінення цих злочинів або втратив життя в цій боротьбі.
Зґвалтування є одним з тяжких злочинів, які чинять окупанти на захоплених українських територіях. Відомі факти вражають своєю жорстокістю, однак реальна кількість вчинених росіянами сексуальних злочинів наразі не зафіксована. Багато постраждалих не повідомляють про те, що з ними сталося. Про те, що які є злочини проти статевої свободи та яка відповідальність передбачена за їх вчинення розповідають фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Сексуальне насильство може набувати масового характеру та скоюватися проти багатьох осіб, будучи стратегією досягнення військових цілей. У цьому випадку сексуальне насильство є частиною широкомасштабного нападу на цивільне населення, або актів геноциду.
Сексуальне насильство можуть застосовувати з метою послаблення громади та отримання контролю над нею. Його використовують, щоб покарати або знищити певну групу, тероризувати її членів, помститися їм, змусити покинути територію та поширити повідомлення про напади.
Під час війни сексуальне насилля – це один з інструментів, яким намагаються показати силу та принизити. Під час воєнного стану сексуальне насильство застосовується для деморалізації мирного населення. Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.
Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).
Форми сексуального насильства:
зґвалтування;
сексуальне рабство;
примушування до зайняття проституцією;
примусова вагітність;
примусова стерилізація;
інші форми сексуального насильства, подібні за тяжкістю (наприклад, погрози зґвалтуванням або сексуальним насильством, каліцтво жіночих або чоловічих статевих органів, тортури сексуального характеру, примусове оголення тощо).
Зґвалтування та інші форми сексуального насильства, скоєні під час війни, належать до воєнних злочинів, що розглядаються Міжнародним кримінальним судом, який наразі збирає докази та здійснює розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні.
В умовах війни сексуальне насильство стає дедалі більш поширеним. Тому національне законодавство встановлює особливу відповідальність за насильство, вчинене в умовах війни.
З позиції кримінального законодавства вважається, що вчинення злочину з використанням умов воєнного стану належить до обставин, які обтяжують покарання. Тому якщо особа вчинила сексуальне чи інший вид насильства у період дії воєнного стану, то суд може призначити максимальний розмір покарання в межах санкції відповідної статті.
За вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості передбачена наступна відповідальність:
зґвалтування (дії сексуального характеру, які пов’язані з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи) – карається позбавленням волі на строк від трьох років до довічного позбавлення волі;
сексуальне насильство (будь-які насильницькі дії сексуального характеру, які не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи) – карається позбавленням волі на строк від п’яти років до довічного позбавлення волі;
примушування до вступу в статевий зв’язок (примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою) – карається штрафом від 850 грн до 17 000 грн. або обмеженням/позбавленням волі на строк до 3 років);
вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, які пов’язані з проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку) – караються обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого;
розбещення неповнолітніх (розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку) – караються обмеженням/позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого;
домагання дитини для сексуальних цілей (пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення відносно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася) – караються обмеженням/позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Будь-яке сексуальне насильство є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни. Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.
ВАЖЛИВО! Кримінальним кодексом України визначено, що порушення законів та звичаїв війни, що полягає у жорстокому поводженню з військовополоненими або цивільним населенням, вигнанні цивільного населення для примусових робіт, розграбуванні національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій караються позбавленням волі на строк від
восьми років до довічного позбавлення волі.
Нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема, Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, передбачено, що жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність. Зґвалтування та інші форми сексуального насильства, пов’язаного з воєнними діями та збройними конфліктами відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду є злочинами проти людяності. У зв’язку з цим виникла необхідність у забезпеченні таких потерпілих осіб правом
на безоплатну вторинну правову допомогу.
ВАРТО ЗНАТИ! Тому, наразі потерпілі від сексуального насильства та катувань можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
УВАГА! Постраждалі особи також можуть домагатися різних форм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням через використання різних засобів на національному та міжнародному рівнях, зокрема:
через цивільний процес, поданням цивільного позову про відшкодування проти особи чи групи осіб, визнаних винними у вчиненні злочину (сексуального насильства) відповідно до кримінального законодавства на національному рівні, тобто національними судами;
через Цільовий фонд Міжнародного кримінального суду для постраждалих, місія якого – надавати підтримку постраждалим від геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів згідно з юрисдикцією Міжнародного кримінального суду через два його окремі мандати – відшкодування та допомоги. Цільове фінансування становить важливу частину ресурсів Цільового фонду за мандатом допомоги, особливо для підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом та звірствами.
Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану
Допомога онлайн за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку); у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: https://bit.ly/3iorbkE; у месенджерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html; у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: https://cabinet.legalaid.gov.ua/; потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайн-консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»: https://t.me/Non_Violence_Bot; правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», що розміщена за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Допомога офлайн. Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режим роботи бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюється: https://bit.ly/bpd_buro. Там же можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб). Звернутися до найближчого бюро правової допомоги за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою можна незалежно від реєстрації місця проживання. Бюро правової допомоги працюють по всій Україні, за винятком регіонів, де наразі тривають воєнні дії.
Працівники системи надання безоплатної правової допомоги продовжують забезпечувати роботу консультаційних пунктів доступу до правової допомоги у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, відповідних спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
