«Остап Вишня: відомий і невідомий»: у Полтаві відбувся вечір пам’яті сатирика
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Остап Вишня: відомий і невідомий»: у Полтаві відбувся вечір пам’яті сатирика
Сьогодні, 13 листопада, у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського відбувся вечір пам’яті українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози XX століття Остапа Вишні «Остап Вишня: відомий і невідомий». На захід завітали студенти Полтавського педуніверситету та полтавці, які цікавляться його творчістю. Спочатку присутнім показали відео про життєвий та творчий сатирика.
Про невідомі та маловідомі сторінки життя Остапа Вишні розповіла професор Полтавського національного педагогічного університету Світлана Ленська.
“Остап Вишня – це непересічна особистість. Його творчістю та життєвим шляхом я цікавлюся давно. Працюючи над темою “розстріляного відродження”, я зверталася до архівних матеріалів і багато нового дізналася про цього письменника. Лише після розсекречення документів нам стало відомо про його трагічну сумну десятирічку ув’язнення 1933 – 1943 роки. Остап Вишня любив тихе полювання. Він був людиною дуже веселої вдачі і жартував навіть у найтрагічніші моменти свого життя”, – розповіла Світлана Ленська.
За її словами, найбільш загадковою в біографії письменника стала десятирічка – з 1933 по 1943 рік, його арешт за підтримку УНР.
“Спогади Григорія Костюка – це єдині зафіксовані свідчення людини-очевидця тієї доби. Остап Вишня здобув медичну освіту. Хоча до медицини він великої любові не мав, але її знання неодноразово йому допомагали в житті. Приміром, коли він з Урядом УНР опинився в Кам’янці, де виступав і агітував за Українську національну державу, і його затримали більшовики. Лише заступництво Василя Елана Блакитного (це була дуже авторитетна людина), якого лікував Остап Вишня, допомогло звільненню. І коли Григорій Костюк, значно пізніше, зустрівшись з Остапом Вишнею у Харкові, нагадав: “Ви були у Кам’янці в Закарпатському кептарі, чому саме?”, – Вишня змінився в обличчі, кілька хвилин не міг прийти до тями, а потім сказав: “Я вже за це відсидів”. Про цю сторінку раніше ніхто не знав”, – додала Світлана Ленська.
А регіональний представник УІНП в Полтавській області (співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах) Олег Пустовгар зазначив, що Український інститут національної пам’яті постійно працює над тим, щоб такі “заходи виходили з вузького академічного кола у публічний простір”.
“Пригадую свої шкільні роки, коли вивчали біографію та творчість, як тоді казали, “українських-радянських” письменників, в школі. Ми читали твір “Зенітка” і біографію у препарованому вигляді. Але вже тоді, в часи Горбачовської перестройки, газета “Сільські вісті” друкувала, нехай і дозовано, деякі матеріали, де перелічувалися в’язні. Я запитав вчительки: “А де ділися 10 років біографії з 1933 по 1943 рік?”. Вона розхвилювалася, а на перерві запитує: “Звідки довідався?” Кажу, що в “Сільських вістях” прочитав. Значить, все нормально”, – поділився спогадами Олег Пустовгар.
Сьогоднішній вечір пам’яті у Полтаві організували у рамках відзначення 130-річчя з Дня народження Остапа Вишні. Його ініціаторами стали: Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Котляревського, Північно-східний міжрегіональний відділ УІНП, Полтавський національний педагогічний університет ім. Котляревського.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
