Роз’яснення щодо права родичів, які фактично доглядають за дитиною

Роз’яснення щодо права родичів, які фактично доглядають за дитиною, на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Полтавській області Гуска Наталія Миколаївна.

Ст. 4 ЗУ «Про відпустки» визначенні види відпусток, зокрема одним із видів відпустки є соціальні відпустки:

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18цього Закону);

– відпустка у зв’язку з усиновленням дитини (стаття 18–1 цього Закону);

– додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону).

Ст. 17 ЗУ «Про відпустки» передбачено, що на підставі медичного висновкужінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1) до пологів – 70 календарних днів;

2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Слід зазначити, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про відпустки» та ч. 7 ст. 179 КЗпП України).

Згідно зі ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки, або осіб, зазначених в ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про відпустки» та ч. 7 ст. 179 КЗпП України, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (ч. 3 та 6 ст. 179 КЗпП України) зараховується до загального та безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вікузакінчується в день виповнення дитині трьох років й жінка має стати до роботи наступного дня (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22 листопада 2010 р. № 235/06/186-10).

Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ «Про відпустки» особам, зазначеним у ч. 3 ст. 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Отже, лише за умови надання довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона стала до роботи на повний робочий день, а також довідки органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною (якщо така допомога була призначена), гарантовано право батька дитини, бабусі чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).

Якщо мати дітей перебуває у відпустці для догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку, для надання такої відпустки батькові для догляду за дитиною в цей самий період підстав немає (немає довідки з місця роботи матері про те, що вона стала до роботи).

Право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати своє право на відпустку переліченим особам.

Якщо мати дитини працює і проживає за кордоном, на неї не поширюються норми ЗУ «Про відпустки». Тобто права на відпустку на території України ця жінка не має, а тому відповідно не можуть мати право на цю відпустку і особи, переліченні ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про відпустки».

Також згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що провадиться суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому якщо мати дитини – приватний підприємець, вона не має права на будь-який вид відпусток, в тому числі на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки не перебуває в трудових відносинах. Отже, відповідно відсутня підстава і для надання батьку дитини чи іншим родичам відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: