«Нас змусили зробити білі прапори, здати зброю й загнали в Іловайський котел» – водій-санітар Козак
В Україні вшановують другу річницю іловайської трагедії.
Водій 8-ї окремої автомобільної санітарної роти Олександр Таран з позивним «Козак» розповів «Новинам Полтавщини», як вивозили 200-х та 300-х з Іловайського котла.
52-річний Олександр Таран добровольцем пішов до військкомату. Його розподілили водієм до 8-ї окремої автомобільної санітарної роти. Спочатку пройшов підготовку в Полтаві. Допомагав ремонтувати автомобілі, потім потрапив в АТО. Перше бойове завдання було в Іловайську.
«Під білими прапорами, без зброї та бронежилетів ми виносили наших хлопців із того пекла»
– Наш перший виїзд був в Іловайськ. Не підготовлені, без запасів нашу колону відправили в Донецькому напрямку. Перекинули в Куйбишево. В першу ніч підняли по тривозі. На світанку ми вже були за Розівкою. Наказали зробити білі прапори, змусили здати зброю і не пояснили куди ми їдемо і з якою метою, – розповів Козак.
Військовослужбовець каже, не знав навіть що відбувається в Іловайську. Заходили через Старобешеве. Телефонував дружині, а вона через інтернет дізнавалася, що там робиться. І так він дізнався, що є такий Іловайський котел.
«Обшукали автомобілі, забрали телефони. І ми поїхали збирати поранених та вбитих»
«Коли під’їхали ближче, то побачили, що на нас направили зброю. Так зустріли нас в Старобешевому сепаратисти. Потім під’їхали до Іловайська, там побачили російські війська. Ми здали всю зброю. Обшукали автомобілі, забрали телефони. І ми поїхали збирати поранених та вбитих. Як би нам сказали куди ми їдемо і що робитимемо. Ми б підготувалися, взяли б води. І розуміли б, що якось людей треба ідентифікувати. Наприклад, зараз телефонують і питають, а мій там син був?, – розповів Олександр Таран.
Групу розділи надвоє. Одні залишилися в Старобешевому інші пішли полями.
«Це жахливо, як там визбирували цих дітей»
– Нас швидким маршем загнали в глиб котла. Чули, я ті, хто нас супроводжував говорили, що об’єкт не знайшли. Так пройшли декілька метрів. Що вони шукали з нашою допомогою і досі не відомо. Нас рота була всі добровольці, багато вже літні люди. Це жахливо, як там визбирували цих дітей. Виносили хлопців багато з батальйоні «Донбас” – зазначив Олександр.
Багато страхіть пережили тоді. Був і полон. Козак й досі не може забути все пережите.
«На узбіччі два молодих лейтенанти. Мабуть прикривали один одного, так і загинули»
– Був один момент. Підходжу сидить військовий російської армія. Інакше як монгол, його назвати не можу. Питаю, де наші. Каже він тут. Труп прикопав і сидить над ним «лопає » тушківку. Ще трупи могли бути заміновані, всього можна було чекати. Пам’ятаю, ідемо дорогою, з обох боків поле. І на узбіччі два молодих лейтенанти. Мабуть прикривали один одного, так і загинули. Трупи з поля вивозили КАМАЗами, – розповів військовий.
Крім Іловайська Козак разом з побратимами вивозили поранених з Донецького аеропорту, Пісків та найгарячіших точок війни.
Нині Олександр Таран продовжує разом з дружиною допомагати хлопцям. Напередодні другої річниці іловайської трагедії санітарна рота зібралася в Полтаві. Приїхали хлопці з Кременчука, Лубен, та інших районів. Прийшов на зустріч і, екс-командир 8-ї окремої автомобільної санітарної роти Анатолій Тополя.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google













