ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ ЗА ДОГОВОРАМИ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ
Державною фіскальною службою листом від 04.05.2016 № 15699/7/99-99-15
Згідно з пп. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 1 36.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 Кодексу.
До того ж пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу передбачено, що об’єкт оподаткування страховика., до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136,2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об’єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.
Відповідно до пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;
0 відсотків за договорами із довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорами страхування додаткової пенсії та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.52 2 і 14.1. 116 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Діяльність у сфері страхування регулюється Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону страхування – це вид цивільно-правови
Крім того, ст. 12 Закону визначено, що перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальни
Страховик (цедент, перестрахувальни
Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України. При цьому визначення договору перестрахування наведено у ст. 987 ЦКУ, згідно з якою це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.
Таким чином, з метою оподаткування податком па дохід за ставкою 3 відсотки об’єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.
Страховики, які перестраховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику)
Перестраховики, які отримують страхові платежі за договорами перестрахування, не включають їх до складу об’єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.
Податкові консультації щодо оподаткування операцій за договорами перестрахування застосовуються у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.
ГУ ДФС у Полтавській області
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
