Як у Полтаві визначають, якою буде погода: робота метеорологів і синоптиків

Вісім разів на добу метеорологи Полтавської метеостанції проводять спостереження за атмосферою. Вони вимірюють температуру повітря та ґрунту, швидкість і напрямок вітру, вологість, атмосферний тиск, хмарність та опади. Ці дані передають до центрів обробки інформації, де вони стають основою для синоптичних карт і прогнозів погоди.

До Дня працівників гідрометеорологічної служби журналісти побували на Полтавській метеостанції та в гідрометцентрі, щоб дізнатися, як працюють метеорологи, чим їхня професія відрізняється від роботи синоптиків та як сучасні технології допомагають прогнозувати погоду.

Від спостережень до прогнозу

Метеорологія — наука про атмосферу, її процеси та явища. На Полтавській метеостанції її практична частина починається з регулярних спостережень за погодою.

Як пояснює начальниця Полтавської метеостанції Ольга Штитьова, техніки-метеорологи виходять на спеціальний майданчик вісім разів на добу незалежно від погодних умов.

Під час спостережень вони фіксують температуру повітря та ґрунту, швидкість і напрямок вітру, вологість, атмосферний тиск, хмарність, опади та стан підстильної поверхні. Взимку додатково вимірюють висоту снігового покриву.

«Метеорологія — це наука, яка вивчає все, що відбувається в повітрі: усі явища та процеси. Вона поділяється на різні напрямки, наприклад, кліматологію. Те, що ми зараз тут робимо, — це спостереження. А те, що роблять синоптики, — це вже прогнозування», — пояснює Ольга Штитьова.

На метеостанції також встановили сучасну автоматичну систему, датчики якої зібрані на одній щоглі. Наразі обладнання проходить тестування. Фахівці сподіваються, що після завершення перевірки зможуть повноцінно використовувати його дані.

Як метеорологи визначають хмарність

Не всі атмосферні явища можна виміряти за допомогою приладів. Наприклад, тип, форму та висоту хмар на Полтавській метеостанції фахівці визначають візуально.

«Приладу, який би вимірював висоту хмар, у нас немає — визначаємо на око. Для фахівців із досвідом це вже не проблема. А от новачкам важко зорієнтуватися: ми кажемо їм, що зараз хмари на висоті 400 метрів, і вони мають візуально запам’ятати, як виглядає таке небо», — розповідає начальниця станції.

Ще одна важлива частина роботи — правильне кодування метеорологічної інформації. Після проведення спостережень технік записує показники до спеціальної книжки, кодує їх і передає через інтернет до центрів обробки інформації.

Згодом ці дані використовують для створення синоптичних карт.

«Наші спостереження — це, по суті, сировина для складання прогнозу погоди», — зазначає Ольга Штитьова.

Чому метеоролог і синоптик — різні професії

Метеорологи збирають інформацію про фактичний стан атмосфери, а синоптики аналізують ці дані та визначають, як змінюватиметься погода.

Начальниця відділу гідрометзабезпечення Полтавського гідрометцентру Олена Леонтьєва пояснює, що інформація з місцевих метеостанцій надходить разом із даними всеукраїнської та світової мережі спостережень до центрів обробки.

На основі цих даних створюють синоптичні карти, які відображають метеорологічну ситуацію. Синоптики аналізують циклони, антициклони, атмосферні фронти та інші процеси, щоб визначити, яких погодних умов очікувати в конкретному регіоні.

«На основі цієї інформації створюються синоптичні карти, на які нанесені всі метеорологічні елементи. Вже за ними синоптики визначають баричні утворення, що панують над нашою територією: циклони, антициклони, розташування атмосферних фронтів. І виходячи з цього, ми прогнозуємо, яких погодних умов чекати в конкретному регіоні», — розповідає Олена Леонтьєва.

Наскільки “далеко” можна спрогнозувати погоду

Сучасні технології дозволили значно збільшити період, на який можна складати достатньо точні прогнози.

За словами Олени Леонтьєвої, наприкінці ХХ століття прогнози з високою точністю складали переважно на одну-три доби. Нині достатньо надійними можуть бути прогнози на чотири-п’ять днів, а за стабільної синоптичної ситуації — навіть до десяти діб.

Водночас прогнозувати конкретні погодні умови на місяць або цілий сезон наперед неможливо. Довгострокові прогнози дають лише загальне уявлення про тенденції, зокрема, чи може сезон бути теплішим або вологішим за кліматичну норму.

Цілодобова робота та попередження про небезпечні явища

Робота синоптиків не обмежується складанням прогнозу на кілька днів. Атмосферні процеси постійно змінюються, тому прогноз необхідно уточнювати.

Полтавський гідрометцентр працює цілодобово. Одним із найважливіших завдань фахівців є своєчасне попередження про небезпечні метеорологічні явища, їхню інтенсивність та територію поширення.

«Навіть якщо ми вже склали прогноз на кілька днів уперед, він потребує постійного уточнення. Але найважливіша наша роль — це вчасне попередження про небезпечні метеорологічні явища, їхню інтенсивність та територію поширення в будь-який час доби», — наголошує Олена Леонтьєва.

Професія, яка починається з інтересу до неба

Ольга Штитьова розповідає, що обрала професію ще під час навчання у школі. Їй подобалися математика, географія та фізкультура, а визначитися з майбутньою спеціальністю допоміг довідник для вступників.

«Я гортала довідник для вступників і натрапила на Гідрометеорологічний інститут. Чомусь одразу відчула: це моє. Далеко не кожна робота дозволяє щодня задивлятися в небо. А для нас це — обов’язок. І там, угорі, завжди можна побачити багато дивовижного», — говорить Ольга Штитьова.

Щоденні спостереження за атмосферою, нічні зміни та робота за будь-якої погоди — невід’ємна частина професії метеорологів і синоптиків.

До Дня працівників гідрометеорологічної служби вітаємо фахівців, які збирають, аналізують та передають інформацію про погоду, допомагаючи людям планувати свої справи та завчасно дізнаватися про небезпечні погодні явища.

 

Михайло Михайлюк

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: