«Замкніть» дім від нечистої сили та позбудьтесь старих речей: обряди на Авдія

Православні віряни в Україні згадують пророка Авдія та преподобного Варлаама Печерського

Історія пророка Авдія

З стародавніх переказів відомо, що Авдій був родом із села Віфарама, яке знаходилося біля міста Сихема, на Єфремовій горі. Він служив домоправителем у ізраїльського царя Ахава. З юних років він був богобоязливим, і навіть коли весь Ізраїль відвернувся від Бога і став вклонятися язичницькому богові Ваалу, він таємно служив Єдиному Істинному Богу.

Святий Авдій залишив царську службу і пішов за пророком Ілією Фесвітянином і сам отримав дар пророцтва. У своїх пророцтвах Авдій пророкує загибель Едома, і проголошує спасіння на Сіоні.

Книга пророка Авдія являє собою найменший твір старозавітної біблійної писемності – вона складається з однієї глави. Зміст її становить видяння про Едом. Сутність цього видіння полягає в передбаченні загибелі Едома, а в особі едомлян і всім язичницьким народам. У книзі пророка Авдія відзначається сила вираження, жвавість і чистота єврейської мови.

Після смерті святий пророк Авдій був похований разом зі своїми предками в Самарії.

Також згадують нині преподобного Варлаама

Коли преподобні наші Антоній, Феодосій і Никон подвизалися в печері, достойним ігуменом монастиря став блаженний Варлаам. Походив він від благородних і христолюбивих батьків – був сином Іоанна, першого боярина князя Ізяслава, і дружини його Марії, онук славного і хороброго Вишати, правнук Остромира – воєвод. Він сяяв в своїй юності і тілесною міцністю і душевною чистотою. Дуже полюбив він тих преподобних отців, так що захотів жити з ними і кинути все в житті цьому, не ставлячи ні в що славу і багатство. І ось він прийшов якось до преподобного Антонія і відкрив йому свою думку, кажучи: «Хотів би я, отче, якщо Богу завгодно, бути іноком і жити з вами». Відповідав йому старець: «Добре бажання твоє, чадо, і думка твоя сповнена благодаті, але дивись, щоб багатство і слава світу цього не повернули тебе назад. Бо ніхто, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства» (Лк. 9:62).

І тоді, знявши з себе боярський одяг, поклав його перед ногами преподобного Антонія і також поставив перед ним навантажених коней, кажучи: «Це, отче, всі скарби, спокуси світу цього, роби з ними, що хочеш, а я «відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа…», і хочу жити з вами в цій печері, і вже не повернуся до мого дому». Преподобний же Антоній сказав йому: «Подумай, чадо, кому обіцяв ти і чиїм хочеш бути воїном. Бо невидимо предстоять Ангели Божі, приймаючи обіцянки твої. Дивись, як би отець твій, прийшовши сюди з великою силою, не повів би тебе проти волі, і ми не будемо в змозі тобі допомогти; ти ж виявишся перед Богом брехуном, відступником Його». Тоді преподобний Антоній наказав блаженному Никону постригти його і одягнути в чернечий одяг; і той, сотворивши звичайні молитви, постриг блаженного Варлаама і вдягнув його в чернечий одяг.

Коли боярин Іоанн дізнався, що його улюблений син постригся в чернецтво в печері, він розгнівався на преподобних і, взявши багато слуг, напав і всіх розігнав. І виволік звідти сина свого Варлаама, зірвав з нього святу мантію і кинув. Батько наказав зв’язати йому руки і одягнути його в той одяг, і так іти йому через місто в дім. А він, горя щирою любов’ю до Бога, на шляху побачивши купу гною, скинув з себе одяг і топтав його, зневажаючи з ним і злі помисли лукавого ворога. Коли вони увійшли в дім, батько велів йому сісти поруч з ним за стіл, а він, хоча і сів мимоволі, але не їв нічого і сидів, схиливши голову. Приставивши слуг вартувати його, щоб він не пішов, а дружині його велів прикрасити себе всякими прикрасами, щоб спокусити блаженного, і служити перед ним. Істинний же угодник Христовий Варлаам, увійшовши в одну з кімнат, сів у кутку. А дружина його, як було їй наказано, ходила перед ним і просила його сісти на своєму ложі.

Він зрозумівши, що батько доручив їй спокусити його, почав молитися не перестаючи, в таємниці серця свого, щоб Він врятував його від цієї спокуси. Він пробув на тому місці три дні, не встаючи з нього, не приймаючи батька, не надягаючи одяг і терплячи на собі власяницю. Преподобний же Антоній і ті, що з ним в печері сильно засмучувалися за нього і молилися за нього Богу.

Коли слуги доповіли батькові, що вже четвертий день блаженний не їсть їжу і не одягається в одяг, зглянувся над ним батько, і, боячись, щоб не вмер він від голоду і холоду, призвав його, і, ніжно попрощавшись з ним, відпустив в печеру.

До багатьох подвигів своїх, преподобний Варлаам зробив і те, що побажав відвідати святе місто Єрусалим. І, вибравши зручний час, поїхав туди і, відвідавши святі місця, повернувся до свого монастиря. Через деякий час вирушив він до Константинополя і, обійшовши там всі монастирі і купивши все для потреб монастирських, повертався назад. По дорозі, перебуваючи вже на батьківщині, впав він в тяжку недугу, і, досягнувши міста Володимира, з миром спочив прийняв кончину життя, заповівши перед кінцем супутникам своїм відвезти тіло його до Печерського монастиря і там покласти, а ікони і все, що купив він для монастиря, передати в руки преподобного Феодосія. Так вони і зробили за заповітом преподобного.

Карта 1703 року зображує на місці усипальниці підземну церкву преп. Варлаама, ігумена Печерського, з лежачими в ній мощами подвижника. При вході до храму в печерну стіну вмонтовано камінь з написом, який свідчить, що церква влаштована «з бажанням коштовим першого  архімандрита Печерського, потім же митрополита Київського, преосвященного Варлаама Ясинського, під час настоятельства по ньому архімандрита Мелетія Вуяхевича» у 1691 році.

Іменини святкують Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір та Яків.

У молитвах сьогоднішнього дня звертаються до пророка Авдія – його вважають покровителем сім’ї та домашнього побуту.

У православне свято 19 листопада церква не схвалює гнів, лінь і відчай, лихослів’я, жадібність і заздрість. Не можна відмовляти в допомозі іншим і здійснювати повсякденні гріхи. Триває Різдвяний піст, для тих, хто постує, діють обмеження в їжі – цього дня передбачено сухоїдіння.

У народі свято так і прозвали – Авдія. Сьогодні сприятливий час для господарства, прибирання і домашніх справ.

Також 19 листопада вважається часом очищення і захисту дому. Слід позбутися старих речей, щоб пішли проблеми і непотрібні турботи. Існує також старовинний обряд «замикання» дому від нечистої сили: господар має обійти всі кімнати, постукуючи обухом сокири по дверних одвірках і віконних рамах. Замість сокири можна взяти серп або ніж – залізні предмети вважаються захистом від злих духів.

Народні традиції

– заборонено викидати залишки їжі – слід віддати домашнім тваринам або нужденним, щоб не втратити фінансовий і домашній добробут;

– не можна з’ясовувати стосунки – невеликі конфлікти можуть перерости в серйозні; не варто розповідати сни – вони можуть бути віщими.

У народі вважають, що будь-які конфлікти, грубість або нехтування традиціями можуть прогнівити святого і привернути неприємності. Читайте докладніше, яке сьогодні свято відзначають у народному календарі.

Погодні прикмети

За народними повір’ями, погода цього дня пророкує, якою буде зима і майбутній урожай:

– сніг випав сьогодні – до сніжної зими;

– похмурий день – до швидкого потепління;

– на річці лід з’явився – протримається до весни.

Вважається, що якщо цього дня випаде багато снігу, то й урожай буде багатим.

19 листопада також відзначають День працівників гідрометеорологічної служби, День працівника скляної промисловості, Всесвітній день громадянина, Всесвітній день запобігання насильству над дітьми, Міжнародний день пам’яті журналістів, Міжнародний день філософії, Міжнародний день відмови від паління, Всесвітній день книги рекордів Гіннеса, Міжнародний день чоловіків.

матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: