Полтава ввійшла до топ-3 найвідкритіших міст України: результати перевірок TI Ukraine
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Українські міста переважно виконують формальні вимоги до звітування, але не використовують підзвітність для повноцінного діалогу з жителями. Лише 4 з 11 міських голів провели відкриті зустрічі для звітування за 2025-й перед громадою. І лише два міста — Запоріжжя та Київ набрали максимальні 12 балів у блоці таємних перевірок, проявивши оперативність як у письмовій, так і в усній комунікації. Загалом досліджені міські ради відповідають вимогам підзвітності у середньому на 43,3%.
Такими є результати дослідження програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, проведеного в межах пілотного Європейського індексу міст (Євроіндексу). Загальні результати Індексу вже презентували, однак проблеми підзвітності потребують окремої уваги. Цей напрям виявив найбільші відмінності між містами та підтвердив формальний підхід і неготовність влади пояснювати свої рішення й результати роботи.
Дослідження виявило три системні проблеми підзвітності українських міст.
Міські голови недостатньо звітують безпосередньо перед жителями. Відкриті зустрічі з громадою провели лише очільники Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави. При цьому жоден не забезпечив одночасно трьох необхідних складників: завчасного анонсу, оприлюднення письмового звіту щонайменше за сім днів і публікації відеозапису зустрічі.
Оприлюднені звіти міської ради не перетворюються на зрозумілу комунікацію з громадою. Хоча всі 11 міст опублікували звіти уповноважених із запобігання корупції, а дев’ять — звіти про виконання бюджету, міські ради мало розповідають про зміст цих документів. Аналітики виявили лише 53 новини про річне звітування на офіційних сайтах міст і 44 повідомлення в соцмережах. На сайтах Одеси, Харкова та Кропивницького таких новин не було взагалі. Нерідко комунікація зводиться до повідомлення про сам факт звітування, а не пояснення його результатів.
Доступ до публічної інформації та загалом доступність влади для жителів залишається нерівномірною. Дев’ять із 11 міських рад відповіли на письмові запити у встановлений законом п’ятиденний строк. Проте під час телефонної перевірки додзвонитися до потрібного підрозділу вдалося лише у шести містах, а змістовну відповідь надали тільки Запоріжжя, Київ і Львів.
«Через тотальну гібридну війну, відсутність виборів, запит на справедливість і прозорість місцева влада має шукати способи підтримувати довіру громадян. Просто опублікувати звіт десь у закутках сайту — це не підзвітність. Влада не може спілкуватися з громадою лише мовою документів. Люди мають розуміти, на що витрачаються кошти, чому ухвалюються певні рішення і яких результатів досягло місто», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.
Аналітики оцінили 11 міських рад за 40 індикаторами. Найвищі результати підзвітності отримали Луцьк (68 балів зі 100), Запоріжжя (60) та Полтава (58). Найнижчі — Харків (14), Одеса (24) та Хмельницький (29). Розрив між найкращим і найгіршим результатами становить 54 бали — найбільше серед усіх шести напрямів Євроіндексу. Це свідчить про відсутність єдиного системного підходу до підзвітності на місцевому рівні.
«Полтава отримала 58 балів зі 100 можливих, посівши третє місце серед досліджених міст. Однією з найсильніших сторін стала комунікація річного звітування, зокрема завдяки активності локальних медіа. У п’яти проаналізованих редакціях зафіксовано 23 повідомлення про звіти міськради, із яких 21 розкривало зміст документів, а 15 містили пряму мову посадовців. На відміну від низки інших міст, полтавські медіа висвітлювали звіти різних підрозділів міської ради, а не лише її керівництва. Водночас дослідження виявило прогалини: за формальне оприлюднення звітів Полтава отримала лише 16 із 43 можливих балів, а під час телефонної перевірки щодо управління комунальним майном аналітиків скерували на недійсний номер», – повідомили в команді «Прозорих міст».
«Для системних змін потрібен час. І важливо бачити результати, які підтверджує незалежна оцінка. Полтава отримала 58 зі 100 балів і посіла третє місце серед 11 досліджених міст за напрямом «Підзвітність» Європейського індексу міст. Оцінювання провела програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Завдяки системній роботі з EUAC впевнено рухаємося вперед. Раніше писала й про рейтинги, у яких Полтава займала найнижчі позиції. Починати зміни з таких результатів, при цьому відкрито говорити про недоліки й мотивувати команду достатньо непросто. Але після кожного моніторингу робимо висновки, виправляємо помилки, підтягуємо слабші напрями. І так щоразу. Важливо залишатися серед міст, які моніторять: це можливість зростати. Незалежні оцінювання потребують значних ресурсів, а завдяки проєкту отримуємо їх без витрат із бюджету. Змінювати усталені підходи, долати спротив системи, формальність і бюрократизм складно. Але під час війни ми зобов’язані рухати зміни задля розвитку та майбутнього громади. Шлях України до ЄС проходить через кожну громаду. Ми перебудовуємо процедури й навчаємо команди працювати за європейськими стандартами, щоб залучати ресурси та відповідально використовувати їх на користь людей. Завдяки участі в міжнародних проєктах уже впроваджуємо ці підходи: звітуємо, проходимо аудити, оновлюємо документи й закріплюємо вимоги рішеннями. Дякую всім, із ким пліч-о-пліч працюємо на результат. Незалежним аналітикам дякую за оцінку та вказані недоліки. Працюємо далі», – прокоментувала результати дослідження секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.
За результатами дослідження програма «Прозорі міста» підготувала індивідуальні рекомендації для 11 міських рад, а для інших громад — інструмент самооцінки. Вони допоможуть містам перейти від формального звітування до регулярного пояснення своїх рішень і результатів роботи.
Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine. Зміст публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію донорів.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
