У Кременчуку відбувся ІІІ Всеукраїнський форум із безперервної освіти: до заходу долучилися науковці з шести країн
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
29 жовтня 2026 року на базі комунального закладу вищої освіти «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія» Полтавської обласної ради відбувся ІІІ Всеукраїнський науково-освітній форум з міжнародною участю «Сучасна парадигма безперервності освіти: мультидисциплінарний підхід». Захід об’єднав представників наукової та освітянської спільноти навколо питань навчання впродовж життя, практико-орієнтованої підготовки фахівців, цифрової трансформації та міжгалузевої співпраці.
Джерело: Полтавська обласна військова адміністрація
Форум проведено за підтримки Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації. Цьогоріч до його роботи долучилися 143 учасники із 27 закладів освіти, наукових установ та організацій. Українська географія охопила дев’ять областей: Полтавську, Харківську, Київську, Сумську, Черкаську, Вінницьку, Дніпропетровську, Тернопільську та Одеську. Загалом серед учасників були представники шести країн: України, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Князівства Монако, Німеччини та Норвегії.
Метою форуму стало створення відкритого простору для представлення результатів досліджень, обміну успішними освітніми практиками, осмислення викликів воєнного часу та визначення шляхів розвитку системи безперервної освіти.
Мультидисциплінарний підхід став наскрізною ідеєю програми: питання педагогіки розглядалися у взаємозв’язку з технологіями, психологією, філологією, менеджментом, оборонною підготовкою та спортом.
Урочисте відкриття розпочалося музичним вітанням вокального гурту «Унісон». Із вітальними словами до учасників звернулися директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації Мирослав Володимирович Костенко та ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені, професор Лариса Іванівна Дідковська. Участь представників регіонального управління освітою та закордонної академічної спільноти підкреслила значення партнерства для розвитку української освіти.
Із програмною доповіддю «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія в освітньому просторі України: історичні аспекти становлення, сучасні здобутки, суспільна місія та стратегічні перспективи» виступила Леся Валентинівна Крупіна — кандидат педагогічних наук, в. о. директора Академії. У центрі уваги були історія становлення закладу, його багаторівнева структура, сучасні здобутки, взаємодія з партнерами та суспільна роль Академії в житті регіону.
Особливе місце у представленні досвіду Академії посіли наступність освітніх рівнів і зв’язок поколінь. Сьогодні в її структурі взаємодіють педагогічний факультет, фаховий коледж і науковий ліцей «Політ». Така модель створює можливості для освітньої співпраці, обміну педагогічним досвідом і поступового професійного становлення здобувачів освіти. Окремо було акцентовано на соціальній місії закладу: волонтерстві, підтримці захисників України, роботі з дітьми, ініціативах «Діалоги мужності» та «Пам’ятаємо».
Пленарне засідання: міжнародний досвід, технології та професійна підготовка
Пленарне засідання охопило шість доповідей, які представили різні виміри безперервної освіти — від співпраці з роботодавцями до формування професійної автономії, розвитку цифрових компетентностей і сучасного управління у сфері спорту.
Марина Мартиненко, кандидат педагогічних наук, доцент, викладач Північного центру професійної освіти (Вісмар, Німеччина), представила тему «Дуальна освіта в Німеччині як інструмент забезпечення безперервності професійної підготовки: досвід, можливості та перспективи». Доповідь актуалізувала питання поєднання теоретичного навчання з практичною підготовкою та взаємодії закладів освіти з роботодавцями.
Олег Романюк, доктор філософії, підполковник, старший викладач Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, звернувся до теми «Підготовка мілітарно-технічних фахівців в українській освіті: можливості та перспективи». В умовах війни питання сучасної професійної підготовки для сектору оборони та безпеки має особливу вагу.
Лілія Зімакова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, презентувала тему інтеграції міжнародного досвіду цифровізації та робототехніки у професійну підготовку майбутніх вихователів в Україні, зокрема результати участі в проєкті BEAUCOUP. У фокусі — оновлення підготовки педагогів відповідно до технологічних змін.
Ганна Довгополова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри англійської мови та комунікації Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, розглянула дидактичні можливості електронного навчального курсу у формуванні професійної автономії майбутніх перекладачів. Ця проблематика безпосередньо пов’язана зі здатністю фахівців самостійно навчатися та вдосконалювати професійні компетентності.
Марина Свалова, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, присвятила доповідь співвідношенню естетичного й етичного в публіцистичному тексті та значущості інструментів креативного письма. Тема поєднала питання культури слова, творчого мислення та відповідальної комунікації.
Володимир Саєнко — заслужений тренер України, кандидат наук із фізичного виховання і спорту, доктор наук з організації та управління, професор кафедри загальної педагогіки та педагогічних досліджень Академії прикладних наук — Вищої школи управління та адміністрування в Ополе (Польща) — представив доповідь «Значення маркетингу в спорті». Вона розширила міждисциплінарний контекст форуму питаннями розвитку спортивних організацій, комунікації та управління.
Після пленарної частини робота продовжилася в секційних засіданнях, які охопили п’ять тематичних напрямів. Така структура дала змогу поглибити розмову про конкретні освітні практики та залучити до фахового обговорення представників різних спеціальностей.
Напрям «Дитинство в епоху інновацій: нові горизонти дошкілля» був присвячений міжнародним підходам до виховання й навчання дітей. Анастасія Чепрак, вихователь дошкільного закладу Doremi barnehage (Осло, Норвегія), представила норвезьку дошкільну освіту очима педагога-практика.
У межах напряму «Початкова освіта: сучасні перспективи розвитку» розглядалися інформаційно-комунікаційні технології в підготовці фахівців професійної освіти, штучний інтелект в освітній сфері, особливості системи освіти Монако — від дошкілля до альтернансу, а також трансформація початкової освіти в умовах цифровізації на прикладі французького досвіду. До програми долучилися Роман Горбатюк, Віктор Бушер, Тетяна Алєйченко, Лариса Мойсієнко та Олена Ратушна.
Напрям «Mastermind практичної та реабілітаційної психології» об’єднав питання інклюзії, збереження психологічного ресурсу фахівців, відновлювального потенціалу творчої діяльності й практичної психологічної допомоги. Виступи Олени Литкович, Наталії Панасенко та Сергія Маковея були присвячені, зокрема, підтримці дитини в інклюзивному середовищі, можливостям ОТМ-терапії та психоедукаційному засобу «Психологічний Турнікет».
У секції «Філологія вчора, сьогодні, завтра» розглядалися власні імена як відображення мовної картини світу, поетична творчість, позивні військовослужбовців у контексті української антропонімії, мовленнєвий етикет цифрової доби, критичне використання штучного інтелекту у філологічній підготовці та медіаосвіта на уроках української мови. Участь у роботі напряму взяли Олександр Тупиця, Марина Свалова, Анатолій Нелюба, Світлана Німець, Ілона Бакреу та Максим Чернявський.
П’ятий напрям — «Менеджмент і лідерство в системі безперервної освіти: інноваційні підходи, цифрова трансформація та стратегічний розвиток» — зосередився на підготовці управлінських кадрів, використанні ERP-систем, штучного інтелекту та цифрових інструментів в управлінні закладами освіти. Відповідні теми представили Роман Сніщенко, Володимир Богиня, Олена Розторгуєва та Аріна Кобелькова.
Програма форуму продемонструвала широту проблематики сучасної освіти: від раннього розвитку дитини та психологічної підтримки до професійної підготовки, цифрового управління, культури комунікації та забезпечення потреб оборонної сфери. Водночас усі ці напрями об’єднала спільна ідея: освіта має залишатися доступним і дієвим ресурсом розвитку людини впродовж життя.
Для Полтавщини проведення такого заходу є можливістю посилювати зв’язки між закладами освіти, науковими установами, практиками та міжнародними партнерами, поширювати сучасні підходи до навчання й обговорювати рішення, потрібні для розвитку громад. Особливого значення ця співпраця набуває в умовах воєнного стану та підготовки до повоєнного відновлення України.
Організатори висловлюють вдячність Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації за підтримку, почесним гостям — за вітальні слова, доповідачам — за представлення наукових напрацювань і практичного досвіду, а всім учасникам — за професійний діалог та зацікавленість у спільному розвитку освіти.
ІІІ Всеукраїнський науково-освітній форум з міжнародною участю вкотре засвідчив: безперервність освіти — це не лише предмет наукового обговорення, а й орієнтир для щоденної роботи закладів освіти, які поєднують традиції, сучасні технології та відповідальність за майбутнє країни.
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
