Плюси та мінуси реформ громадського здоров’я в Грузії, або як полтавці іноземний досвід переймали
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Міжнародна компанія «Deloitte» організувала поїздку до Грузії, з метою ознайомлення українських фахівців із досвідом проведення реформ в галузі охорони здоров’я. Разом з Київськими, Одеськими, Дніпропетровськи
Концепція реформи
Реформа системи ОЗ в Грузії проходила у два етапи. Починаючи з 1995 року фахівці проводили аналіз фінансової спроможності різних груп населення, аби зрозуміти на скільки грузини самі можуть забезпечувати своє лікування. Цю необхідність продиктувала запланована концепція реформи – впровадити справедливу систему медичного страхування. На думку грузинських експертів, жодна країна світу не може повністю фінансувати ОЗ лише за державний кошт. Результатом таких висновків стала грузинська система медичного страхування. Три донори – держава, людина і бізнес фінансують медичні страховки, за які і здійснюється лікування населення в країні.
Фінансові спроможності грузинського населення
Для того, щоби втілити в життя механізми страхової медицини, у Грузії вирішили провести дослідження фінансової спроможності домогосподарств (сімей). Його результати повинні були дати відповідь на питання: скільки потрібно закласти коштів з державного бюджету, аби забезпечити мінімальний пакет послуг найбідніших грузинським сім’ям. В підсумку, близько 30-40% грузинських родин означений пакет фінансує держава. У перерахунку на кошти це складає близько 200$ на 1 людину і покриває такі послуги як звернення до лікаря (сімейного), базовий пакет аналізів, лікування захворювань. В тому числі на плечах держави, що прописано у відповідній національній програмі – ВІЛ, туберкульоз, гепатити та охорона материнства та дитинства.
В той же час, держава повноцінно оплачує невідкладне лікування – термінові операції, закупку ліків та медичних матеріалів. Доплата вже від самих громадян чи страхових фірм передбачена для складних операцій, періоду реабілітації, тощо.
Приватний сектор у медицині
Після реформування галузі більшість лікарень стали приватними. І це пішло на користь грузинській системі охорони здоров’я. Заклади самі зацікавлені надавати якісні та доступні послуги, інакше вони просто не матимуть клієнтів.
Відкриття будь-якої клініки, чи кабінету стало доступним через ліквідації зайвих бюрократичних бар’єрів. Грузинським спеціалістам не потрібно довгого переліку ліцензій, документів та дозволів санстанцій і пожежної охорони. Достатньо лиш презентувати якісне обладнання та відповідне приміщення. Решта – на совісті самої клініки. Якщо приватна лікарня буде надавати неякісні послуги, до неї просто не звертатимуться пацієнти, і такі справи одразу набудуть громадського розголосу.
Мінуси
Якщо у хворого відсутні кошти, то це стає перешкодою для лікування у приватних лікарнях. Перебування в стаціонарах тривалий час коштує дорого. Тому тут потрібні додаткові донорські кошти, аби всі мали відносно рівний доступ до лікування.
Висновки
Такий досвід може стати корисним для системи громадського здоров’я в Україні, яка тільки починає свою розбудову. В умовах коли ринок диктує свої правила, приватна медицина може вивести рівень лікування населення на значно вищий щабель. Держава ж, у свою чергу, має дати зелене світло приватному сектору, ліквідуючи при цьому бюрократичні бар’єри і виділяючи частину коштів на покриття медичної страховки. Але чи приживуться такі реформи у нас, в якій формі і скільки це буде коштувати – покаже час.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
