Велика п’ятниця Страсного тижня: традиції та погодні прикмети 10 квітня
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
За православним календарем сьогодні вшановують пам’ять благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного). Крім того, на цю дату припадає Велика п’ятниця Страсного тижня – один із найсумніших і найважливіших днів для християн.
Історія полководця Петра Сагайдачного
Петро Сагайдачний – відомий український державний діяч, полководець, дипломат і меценат. Він народився близько 1575 року в селі Кульчиці на Львівщині в родині православного шляхтича. Прізвисько «Сагайдачний» отримав від слова «сагайдак» – так називали колчан для стріл.
Ставши гетьманом Війська Запорізького, він зміцнив авторитет козацтва, домігся розширення його прав і виступав за свободу віросповідання. Петро Сагайдачний прославився успішними походами проти Кримського ханства та Османської імперії, активно підтримував православну церкву, освіту та братські школи. За його участі в 1620 році було відновлено православну ієрархію в Києві, що посилило роль міста як духовного центру.
Помер гетьман у 1622 році від ран, отриманих у Хотинській битві, заповівши своє майно на благодійні та освітні цілі. У 2020 році Православна церква України зарахувала його до лику святих.
Інші святі, яких згадують 10 квітня
Також сьогодні згадують:
– мучеників Терентія, Помпія, Африкана та інших;
– священномученика Якова, пресвітера, Азадана і Авдикія, єпископів Перських;
– преподобномучеників священної обителі Пантократора;
– священномученика Григорія V, патріарха Константинопольського.
Іменинники цього дня
Привітайте з іменинами Григорія, Дмитра, Максима, Олександра, Терентія, Федора, Якова.
Про Страсну п’ятницю
10 квітня цього року припадає Велика, або Страсна п’ятниця – один із найсумніших днів християнського календаря. Вона завершує Страсний тиждень і передує Великодню.
У Страсну п’ятницю віряни згадують страждання і розп’яття Ісуса Христа, тому день присвячений молитві, тиші та суворому посту. Сама назва походить від церковнослов’янського слова «страсті», що означає «страждання». Вранці в храмах проходять Царські години – особливе богослужіння з читанням євангельських текстів про останні години життя Спасителя.
Одним з головних обрядів дня є винесення плащаниці – полотна із зображенням Христа. Плащаницю виносять у центр храму як символ поховання Спасителя, потім відбувається хресний хід, після якого віряни підходять, щоб вклонитися святині.
Страсна п’ятниця нагадує про жертву Христа і вважається часом глибокого внутрішнього очищення та підготовки до Великодня.
У цей день віряни йдуть до церкви на богослужіння, більше приділяють часу молитві та допомозі нужденним. Піст у Страсну п’ятницю традиційно суворий: рекомендується утримуватися від їжі до вечора або обмежитися простою пісною їжею.
Головна мета посту – духовне очищення та підготовка до Великодня.
Основні заборони Страсної п’ятниці
Що вважається гріхом:
– слід повністю утримуватися від сварок, злості, пліток і заздрості;
– не можна ображати людей і тварин;
– заборонено відмовляти в допомозі або милостині;
– не можна влаштовувати галасливі свята, веселощі, включати гучну музику;
– заборонено ворожити та займатися магією.
Також радять не братися за важку роботу без крайньої необхідності. Поститися в цей день потрібно суворо або хоча б обмежити харчування до простої пісної їжі – хліба та води.
Що сьогодні не можна робити за народними віруваннями:
– вживати алкоголь – він може затуманити розум і викликати сварки або бійки;
– користуватися гострими предметами – ножами, ножицями, сокирою або пилкою;
– рубати дерева, стріляти в птахів.
Займатися посадкою або роботою в городі не слід – рослини можуть погано прижитися. Хоча в церкві прямої заборони на цю чи іншу роботу немає, якщо вона відволікає від суті самого дня.
Прикмети і традиції цього дня
За народними звичаями день тісно пов’язаний з домашніми справами:
– у будинку потрібно обов’язково помити підлоги та випрати білизну – щоб був мир у родині;
– слід полити кімнатні рослини, щоб привернути здоров’я і добробут;
– вода в цей день вважається особливою – її залишають біля вікна на ніч, а вранці вмиваються, щоб зняти тривоги та очистити душу;
– свічки, принесені цього дня з церкви, тримають вдома як обереги протягом року.
Прикмети дня можуть розповісти, яким буде літо і врожай:
– багато птахів на деревах – влітку буде спекотно і сонячно;
– дощ пішов – до посухи влітку;
– сильний вітер – до неврожаю;
– безвітряна прохолодна ніч – до швидкого потепління та сонячного дня.
Цей день також називають у народі Терентій Маревний: «марево» на сході сонця віщує хлібний і врожайний рік.
матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула
