«Знання про кремлівський Голодомор-геноцид дає усвідомлення правильної оцінки нинішньої російської імперської політики», — Пустовгар
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
«Знання про кремлівський Голодомор-геноцид дає усвідомлення правильної оцінки нинішньої російської імперської політики», — Пустовгар
Низка громад Полтавщини отримали консультації від представництва Українського інституту національної пам’яті у межах Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні». Ним, як відомо, офіційно визнано Голодомор актом геноциду українського народу і зобов’язано органи місцевого самоврядування дбати про увічнення пам’яті жертв. Закон також передбачає, що публічне заперечення Голодомору є протиправним і є наругою над пам’яттю мільйонів жертв. Консультації щодо меморіалізації та збереження поховань надано Полтавській міській, також Кам’янопотоківській сільській (Кременчуцький район) та Лютенській сільській (Миргородський район) громадам. У селі Лютенька також цій тематиці присвятили «круглий стіл».
Про це повідомив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Зокрема, йшлося про внесення пам’ятних знаків жертвам Голодомору 1932-1933 років до переліків пам’яток та об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Необхідно «узаконити» Меморіальний пам’ятний знак у Полтаві, у сквері на перехресті вулиць Європейської, Панаса Мирного та Володимира В’язуна.
Розпорядженням Лютенського сільського голови Володимира Омельченка створено комісію з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті українського народу на території Лютенської територіальної громади Миргородського району. До неї увійшли місцеві музейники, діячі культури, старости старостинських округів, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар та співробітники виконкому Лютенської сільської ради. На недавньому засіданні та під час тематичного «круглого столу» у громаді вирішено розпочати процедуру оформлення документів щодо «Пам’ятного знака жертвам Голодомору у с. Лютенька» із занесення до Переліку об’єктів культурної спадщини Полтавської області за видом «історичний».
Як відомо, село Лютенька 6 грудня 1932 року комуністичний московський режим СРСР заніс село Лютенька на «чорну дошку». Зазвичай «чорні дошки» присвоювали тим селам, де найактивніше підтримували УНР і її провідника Симона Петлюру, де чинили опір колективізації та беззаконню комуністів. «Чорні дошки» були різновидом комунорепресій та одним із механізмів Голодомору-геноциду. ЦК КП (б)У, обкоми та райкоми комуністичної партії вносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради до «чорних дошок». Це означало блокування сіл спецзагонами НКВС та військами Червоної армії, заборону виїзду населення за межі села, вилучення всіх харчів, заборону торгівлі, що призводило до голодної смерті мільйонів українців. Лютенька «заплатила» за занесення на «чорну дошку» страшну «ціну» — майже чотирма тисячами життів. Вперше у Лютенці Хрест пам’яті жертв голодомору спорудили у 1992 році за ініціативи Гадяцької районної організації Народного Руху України і її діячів Сергія Солдатова, Івана Юревича (дерев’яний хрест вони замовили у Лютенському лісництві) та Олега Пустовгара. Останній тоді працював у школі села Лютенька і організовував акцію вшанування: на Нагайському кладовищі встановили Хрест у пам’ять про лютенчан, яких комуністи вбили штучним Голодомором. Тодішній лютенський православний священник Іван Кавчак відслужив панахиду.
У селі Кам’яні Потоки Кременчуцького району пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 рр. розпорядженням Полтавської ОВА № 529 та наказом управління культури і туризму ОВА № 358 внесено до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавської області.
«Московські імперіалісти і зараз заперечують як факт Голодомор-геноцид 1932-1933 років, так і сучасні геноцидні дії. Меморіалізація, знання про історію злочинів російської імперської політики минулого, зокрема Голодомору-геноциду, дає нам розуміння точних оцінок політики путінської російської імперії, їхніх брехливих заяв, запевнень та обіцянок. Знання про ворога зміцнює стійкість і стимулює вести боротьбу до української перемоги», — розповів Олег Пустовгар.
Представництво УІНП в Полтаві
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Олександра Клиша
