Цифрова гривня: Національний банк України тестує нову форму української валюти
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Цифрова гривня: Національний банк України тестує нову форму української валюти
Національний банк України розробляє пілотний проєкт із впровадження цифрової гривні — нової форми української валюти, що існуватиме поряд із готівковою та безготівковою. За словами заступника голови НБУ Олексія Шабана, цифрова гривня базуватиметься на технології розподіленого реєстру (DLT) та матиме унікальні функції, зокрема, можливість програмування цільового використання коштів і підвищений рівень безпеки. Наразі проєкт перебуває на стадії дослідження та тестування.
Олексій Шабан, розповів як просувається підготовка до пілотного проєкту з цифровою гривнею та які перспективи можуть бути при впровадженні цієї ідеї.
Прослухати подкаст й детальніше ознайомитись з матеріалом можна на сайті Центру економічної стратегії.
В розмові йдеться про дослідження проєкту цифрових грошей в Україні. Ідея створення окремої категорії грошей на рівні з безготівковою й готівковою гривнею, які розробляються за системою DLT (Distributed Ledger Technology – технологія розподіленого реєстру, де дані зберігаються не в одному місці, а розподіляються у мережі – ЦЕС).
Ведучий подкасту зазначає що зараз з цифровими грошами, які емітуються Центральним банком, експериментують Європа, і Британія. США, трішки відстають.
Яка ж наразі ситуація, в Україні? З якою метою взагалі Нацбанк ініціює цей пілотний проєкт і рух до електронної гривні. Та на які запити Центральний банк хоче відповісти?
Олексій Шабан, зазначає, що наразі головною метою є дослідження теми цифрової гривні та перевірка гіпотез під час цього пілотного проєкту.
Щоб пояснити ідею цифрових грошей Олексій наводить аналогію з минулого, про еволюцію платіжних карток: “В 90-х роках eBay створив еволюцію платіжних карток, які тоді були пластиковими й стали перейматися в інтернеті. А з розвитком цифрової економіки та цифрових активів є розуміння, що те, об’єкт продажу, і платіжний інструмент мають мати тотожну природу.”
Окрім цього, Олексій зазначає, що цифрові гроші можуть надавати можливість програмування, наприклад, коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови. Як у смарт-контракті.
Також Олексій розповів як цифрові гроші можуть оптимізувати адміністраційні платіжні процеси на прикладах держаних програм: “Наприклад, програми, підтримки від держави. Гроші з єВідновлення можна витратити на будівельні матеріали. А з єКнига, можна купити лише книгу. Зараз банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних платежів. Припустимо, в інтерфейсі систем магазину певні товари будуть закодовані, під конкретні категорії. А у цих цифрових грошей є примітка, що ними можна сплатити. Тоді до прикладу якщо у цифрових грошей буде примітка тільки на будівельні матеріали, товари інших категорій цими грошима оплатити не вийде. Це покращує клієнтський досвід, і менше витрат на адміністрування.”
Ведучий подкасту Юрій підкреслює, важливість та ефективність функціоналу створення цільових категорій для цифрових грошей: “Це дозволяє робити цільові видатки. Наприклад, муніципалітет або держава хоче виплачувати всім учням кошти, які вони можуть використати на придбання обідів. Тоді можна зробити обмеження, щоб ці кошти йшли тільки на придбання готової їжі, а не снеків, які, навпаки, будуть шкідливі для здоров’я дітей.”
Далі Олексій підтверджує цю ідею та пояснює, що після того, як торговець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових категорій анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичайні готівкові та безготівкові кошти.
Ще однією важливою особливістю природи цифрових грошей, є безпека. Олексій проводить аналогію із фізичними грошима. Якщо ти втратив гаманець з банкнотами, то ти їх втратив назавжди. А якщо, щось станеться з провайдером, в якому зберігається цифровий гаманець, то платформа, яку вони проєктують, відновить доступ до коштів. Це робить взаємодію з цифровими грошима безпечними та більш зручними.
Тобто технологічно це принципова відмінність. Якщо безпека звичайних безготівкових коштів, це зобов’язання банків, які зафіксовані у них на рахунках. То у випадку цифрової гривні, це окрема платформа і провайдер сервісу з цифровими гаманцями.
Цифрова гривня реалізовується технологією DLT (Distributed Ledger Technology – технологія розподіленого реєстру, де дані зберігаються не в одному місці, а розподіляються у мережі – ЦЕС).
Олексій Шабан зазначає що наразі для розробки та досліджень цифрової гривні вони розглядають технології DLT, хоча інші центральні банки експериментують з іншими, Національний банк України сфокусувалися поки на DLT технології один з проявів якого – блокчейн.
Олексій Шабан зауважив: “Ми не прийняли рішення про початок емісії цифрової гривні. В законі про платіжні послуги була стаття, яка впровадила такий вид національної валюти – е-гривні поряд з готівковою і безготівковою. Тепер гривня може бути й цифровою”.
Це дослідження також має не тільки технологічні, а й поведінкові аспекти. Як люди на стороні бізнесу і банків, будуть брати участь в обігу цифрової гривні. Тому що в дослідженні важливо зрозуміти, чи виконує цифрова гривня функції грошей. Наскільки вона зручна. Наскільки, програмовані функції йдуть на користь та полегшують роботу громадян, бізнесу, і державних органів – Пенсійному фонду, Міністерству соцполітики, можливо Державному казначейству. Наскільки це спростить для них їхні процеси та адміністрування.
Юрій Гайдай зазначає про виклики які можуть виникнути від українців: “Я думаю, вам треба починати роз’яснювальну роботу, тому що свободолюбиві українці, я впевнений, вирішать, що це ще один спосіб держави контролювати кожного зі своїх громадян. Ну і насправді деякі застереження можуть бути виправдані, їх треба буде адресувати та встановити певні контролі.”
На що Олексій Шабан надає відповідь: “Ми теж це розуміємо, тому є багато що пояснити. І це ж як з віртуальними активами, з криптовалютами, від розуміння, що воно абсолютно анонімне, до розуміння, що воно настільки прозоре, що все можна контролювати, але істина десь посередині, що воно так зване псевдонімне. Ми не говоримо про те, що це буде єдиний вид валюти, і громадянин може сам вирішувати, користуватись чи ні. Третя форма гривні, альтернативна. Громадянин сам вирішує, якою користуватись, а якщо якоюсь користуватись, то в якому обсязі це робити”.
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
