День Ідей у Полтаві: експерти обговорили вплив медіа на свідомість і джерела підсилення себе в часи випробувань

У Полтаві відбувся День Ідей від Аспен Інститут Київ.

Участь у ньому взяли голова Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін, перший заступник голови облради Олександр Лемешко, секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова та деякі депутати, заступниці Полтавського міського голови Ольга Величко й Тетяна Бардіна, голови громад області, військовослужбовці, науковці, журналісти, представники громадських організацій та ін.

“День Ідей – це зазвичай актуальна, цікава, корисна для кожного подія. Навіть для тих, хто вперше відвідує. Нові думки, новий досвід і нові можливості. Тому що тут, як на мене, найбільш активна складова: бізнес, політики, освітяни та ін. обговорюють те, що найбільш актуальне. Одне з питань – післявоєнна відбудова, і не лише в буквальному сенсі. Війна змінила дуже багато аспектів. І треба змінювати світогляд, треба, думаю, якісь програми оновлювати, комплексні, ухвалені обласною радою, я маю на увазі, тому що традиційні, вони, можливо, вже не дуже ефективні”, – сказав Олександр Лемешко.

Під час події відбулося дві панельні дискусії. До участі в першій із них, що мала назву “Медіа та війна: вплив медіа на свідомість”, запросили столичных гостей: журналіста, ведучого телеканалу ICTV і радіо Культура (Суспільне) Вадима Карп’яка, керівника Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки й оборони Андрія Коваленка, телеведучу, театральну продюсерку, громадську діячку Ярославу Кравченко.

На сьогодні в Україні майже 80% наших співгромадян користуються соціальними мережами для отримання новин. Відтак це робить їх ефективним інструментом для комунікації, упевнені присутні. Але водночас і відкриває широке поле для впливу. Під час повномасштабної війни з російським агресором, який не гребує інформаційними провокаціями, маніпуляціями, а то й відвертою брехнею, суспільству вкрай важливо розуміти це та не піддаватися на психологічний тиск ворога. Для цього, зокрема, необхідно усвідомлювати, які тренди задають соціальні медіа, яку роль вони відіграють у політичних процесах і формуванні суспільної думки, якими засобами й методами конкурують за аудиторію класичні ЗМІ, нові медіа, інфлюенсери. Так, Вадим Карп’як, аналізуючи ситуацію, наголосив, що важливо розрізняти в інформаційному полі думку приватних осіб (блогерів, інфлюенсерів) і позицію класичних медіа (редакцій). Останні мають певні стандарти, спільну відповідальність перед людьми. А от чи є вони у власників каналів на тисячі підписників, адже вони по факту теж формують суспільну думку, а отже, відіграють роль медіа? Як приклад, учасники дискусії розібрали ситуацію з поширенням наративів про “мир”, “коли ж це все закінчиться” тощо, які хвилею прокотилися після удару по Охматдиту.

“Переважна більшість суспільства любить прості рішення. Росіяни пропонують просте рішення – здача частини територій України. Але, коли російські пропагандисти це прокачують, якось випускають той факт, що ми маємо віддати Херсон, Запоріжжя, Донецьку та Луганську області. Вони кажуть лише про припинення війни. На жаль, багато інфлюенсерів, які свідомо чи мимоволі підхоплюють відповідні теми, не пам’ятають навіть, хто влаштовував геноцид українського народу в 1920-1930-х роках, не кажучи вже про більш ранні часи. Тож для них домовитися з росією припинити це все зараз – просте рішення. Це припинення обстрілів. Вони не думають, що буде після. Вони не аналізують наступні кроки, не ставлять себе на місце путіна, не задаються питанням, навіщо йому зараз припиняти війну, коли він може тиснути далі та забрати більше територій. Для нього припинення вогню – це дуже зручна пауза, щоб послабити Україну, посилити себе. Такі інфлюенсери виступають як резонатор в певній частині суспільства. Що держава робить у такому випадку? Центр протидії дезінформації, наприклад, провів розмову, пояснивши можливі наступні кроки путіна, якщо їхні прості рішення спрацюють. І частина змінила свою риторику. З ними треба працювати, підвищуючи їхню освіченість. Мета росіян – підвищити відсоток людей в Україні, які будуть активно кричати про мир тощо. Таким чином, вони хочуть не просто на нашу владу натиснути, а хочуть поширювати і намагаються це робити на міжнародну аудиторію, по дипломатичних каналах видавати це за думку більшості українців для того, щоб зовні на нас тиснули, щоб ми сідали за стіл. Удар по Охматдиту – це частина історії про психологічний тиск, який має підвищити відсоток таких людей. І це треба постійно пояснювати. Те ж саме – щодо відключень електроенергії… Якщо ми зараз відступимо, через кілька років нас може не бути”, – наголосив Андрій Коваленко.

Учасники дискусії обговорили різні способи, якими медіа можуть протидіяти інформаційно-психологічним операціям, підтримувати стійкість українців, а також спробували з’ясувати, яка роль класичних медіа національного та регіонального рівнів у формуванні сучасних наративів.

А от про силу особистості, джерела духовної та психологічної витривалості в наш час присутні жваво дискутували з нейробіологом і військовим психологом Віктором Комаренком, першою заступницею міністра соціальної політики України Дарією Марчак, доктором філософських наук, завідувачем відділом філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Сергієм Пролеєвим та архієреєм Православної церкви України, архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Федором.

Унаслідок обговорення ключовий фокус розмови – шляхи збереження внутрішньої стійкості та рівноваги в умовах екзистенційної війни – трохи змістився. Учасники порушили тему взаємодії військових і цивільних. Окрім того, було приділено увагу питанню соціальної адаптації ВПО.

“Для нас як для країни дуже важлива соціальна згуртованість, у тому числі з інформаційного погляду. У нас внаслідок війни 5 млн людей проживає за кордоном, 5 млн людей змінили місце проживання… На жаль, у суспільстві високий рівень несприйняття людей з іншим досвідом. Це призводить достатньо часто до агресивного реагування. Чи ми хочемо жити в суспільстві нетерпимих людей, коли нас можуть емоційно засудити за будь-що? Чи ми розуміємо, що, коли людина переїжджає з іншої громади й набуває статусу ВПО, то для неї, крім того, що потрібно знайти житло, роботу, дитячий садок для сина чи доньки, ще потрібно зануритися, відчути свою інакшість? …Тут насправді дуже багато питань… Світ надто взаємопов’язаний. Тому давайте не ділити, не робити світ чорно-білим”, – зауважила Дарія Марчак.

Звісно, розібратися в усьому різноманітті психологічних ситуацій, спричинених війною, та джерелах витривалості для людей у них навіть упродовж двогодинної дискусії було неможливо. Тож учасники заходу ділилися власним досвідом, згадували, як духовна стійкість окремих громадян може допомогти відчути себе сильнішою цілій спільноті, як гуртується українське суспільство перед лицем небезпеки, у протистоянні ворогові.

“Нинішні теми, на мій погляд, – це два боки одного явища. З одного боку, ми говорили про певний інформаційний простір, що в ньому відбувається та який це вплив має на кожного з нас і всіх нас разом. З другого – як ми як особистості можемо зберігати певні баланс, стабільність у ці часи випробувань, особливо враховуючи, що, судячи з усього, ці часи будуть продовжуватися, тобто не визначений термін цієї війни й подальшої відбудови, тобто нам треба шукати якийсь новий фундамент для внутрішнього балансу. Мені цікаво, як підтримувати себе, зберегти баланс для себе, своєї сім’ї, своїх близьких, – зазначив директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець. – На початку дуже хотілося думати, вірити, що все це скоро закінчиться, для цього є певні підстави, але дуже скоро стало зрозуміло, що все це так не скінчиться, що треба готуватися до тривалого протистояння, яких би форм воно не набувало, і це був такий певний злам. До цього треба було дійти, дорости в певному сенсі, визнати цю правду. Це по-перше. По-друге, для мене особливо важким було визнати, що проти нас чиниться геноцид, що це не війна за території, незалежність, зрозуміло, що це її окремі елементи. І було важко прийняти цей факт. Здавалося, що вже в ХХІ ст. чогось такого в європейській спільноті не мало й бути. Тим не менше це є, це продовжується, і для цього треба перебудувати свої індивідуальні якісь стратегії”.

Довідково:

Дні Ідей – серія заходів, що організовують Аспен Інститут Київ та Impact Hub Odesa і його співзасновник Єгор Гребенніков. Їх основна мета – зміцнити взаємодію й співробітництво між представниками бізнесу, державного управління, місцевих органів влади, культури, освіти, науки, медіа та інших галузей, а також підтримувати синергію й спільну дію на національному та місцевому рівнях.

Під час панельних дискусій на різноманітні теми в рамках Днів Ідей лідери та впливові особистості з різних галузей обмінюються думками та ідеями стосовно найважливіших аспектів розвитку нашого суспільства в умовах екзистенційних загроз.

 

 

 

 

---

[wp_show_posts id=”1014722″]

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко