Як керувати бізнесом без хаосу: інвестор Руслан Тимофєєв розповів про менеджмент у стартапах

R

Причина закриття стартапів — це не тільки відсутність інвестицій і висока конкуренція, а й поганий менеджмент. Хаотичні процеси, відсутність зворотного зв’язку та вигорання команди — реальні проблеми, з якими стикаються навіть найперспективніші проєкти. За статистикою, кожен четвертий стартап провалюється саме через управлінські помилки.

Засновник венчур-білдера CLUST і керівний партнер фонду Adventures Lab Руслан Тимофєєв тісно співпрацює зі стартапами й бачив десятки з них, які не дожили до product-market fit не через ринок, а через хаос у керуванні. Тому він вирішив окреслити корисні фреймворки та інструменти, що допомагають скорегувати процеси й зекономити ресурси.

Чому стартапи втрачають контроль?

Основна проблема стартапів полягає в тому, що в малих командах менеджмент часто вважають атрибутом великих корпорацій. Однак саме на ранніх етапах кожне рішення критично впливає на виживання бізнесу. Тут Руслан Тимофєєв виділяє три ключові помилки молодих фаундерів. По-перше, це відсутність системи — зустрічі проходять без порядку денного, онбординг нових співробітників майже відсутній, а ключові процеси існують лише в головах C-level. Результат такої неорганізованості — вся енергія йде на форс-мажори, а не на стратегічне зростання.

По-друге, це помилки в наймі персоналу. Коли вакансії закриваються швидко, без належної оцінки відповідності кандидатів до потреб продукту, це призводить до відсутності чітких кар’єрних шляхів для співробітників, їхньої демотивації та високої плинності кадрів.

Третій «червоний прапорець» — технологічна відсталість стейкхолдерів, коли замість CRM використовується Excel, Telegram замінює робочі месенджери, а тіммейти про все домовляються усно й не ведуть документацію. Такий підхід створює незручності в комунікації та звітності, що гальмує масштабування бізнесу.

Руслан Тимофєєв наводить приклад з практики венчур-білдера CLUST, коли інтереси найманого CEO та компанії почали суперечити один одному. Проте, завдяки глибокому залученню венчур-білдера в проєкт, команді Руслана вдалося вчасно змінити формат співпраці з цим керівником і мінімізувати потенційні ризики для стартапу.

Як розпізнати поганий менеджмент?

Руслан Тимофєєв виділив декілька ключових ознак поганого менеджменту, де наявність навіть однієї або двох з них — серйозний сигнал для тривоги:

• Розмите позиціювання. Команда не розуміє, навіщо існує продукт, а різні відділи мають суперечливі уявлення про бізнес. Як наслідок, це псує репутацію бренду для самої команди, клієнтів та інвесторів.

• Обмежена мотивація співробітників. У цьому випадку фінанси — єдиний спосіб заохочення. Проте сучасні спеціалісти, шукають у роботі не лише стабільний заробіток, а й можливість впливати на продукт, гнучкий графік, навчання та чіткі перспективи росту.

• Мікроменеджмент. Фаундер надто фокусується на дрібних задачах і забуває про стратегічні виклики. Так, команда втрачає ініціативність і очікує постійних вказівок «зверху», а питання росту бізнесу залишаються без уваги.

• Відсутність культури фідбеку. У компанії не прислухаються до думки співробітників, що призводить до втрати ключових лідерів. Тіммейти швидко розуміють, що їхня думка нікого не цікавить, або йдуть до конкурентів, де їх почують.

• Неякісний найм. Вакансії закриваються швидко без ретельної перевірки кваліфікації. Тому low-performers поступово накопичують помилки й гальмують прогрес усього продукту.

Які фреймворки допомагають усунути хаос у менеджменті?

Для побудови ефективної системи управління Руслан Тимофєєв пропонує низку перевірених підходів. Насамперед це делегування — фаундерам варто зосередитись на стратегічних напрямках: розвитку продукту, фінансах та бізнес-моделі, пошуку клієнтів і ринків, партнерствах та інвестиціях. Такі процеси, як HR, бухгалтерію та адміністративні завдання варто делегувати якнайшвидше внутрішніми силами команди або передати на аутсорс.

Другий аспект — системність з першого дня. Спочатку підприємець рекомендує ставити чіткі OKR та SMART-цілі й розподіляти ролі за моделлю RACI. Також потрібно впровадити систему комунікації з weekly sync, індивідуальними 1:1 та прозорістю у рішеннях. Для підтримки цих процесів Руслан радить використовувати сучасні тули: Trello або ClickUp для управління задачами, Notion для документації, Slack або MS Teams для комунікації.

Гнучкість, притаманна стартапам, не означає хаос, тому навіть у remote-команді мають бути чіткі правила гри. Довіра не має виключати контроль, тому документація — це не бюрократія, а необхідний інструмент для моніторингу прогресу. Натомість, щоб заохотити кваліфіковані кадри, працюйте над брендом роботодавця й відстежуйте, що про вас думають на ринку.

Руслан Тимофєєв підкреслює: хаос у стартапі — це не тимчасовий етап, а серйозна системна проблема. Якщо команда не знаходиться on the same page і не розуміє, заради чого вона працює — ці проблеми не вирішаться самі собою. Зміни потрібно впроваджувати вже зараз, щоб вийти з режиму постійного виживання на шлях стабільного ROI.