«Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»: у Полтаві з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій презентували книгу УІНП
«Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»: у Полтаві з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій презентували книгу УІНП
У межах заходів із нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій у читальній залі наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) відбулася презентація книги-брошури Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».
Про це повідомило Представництво УІНП у Полтаві.
У презентації взяли участь студенти та викладачі вишу, бібліотекарі, декан історичного факультету ПНПУ, кандидат історичних наук Юрій Вільховий; представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар; кандидат історичних наук, заступник голови правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», спеціаліст в галузі слов’янської археології Дніпровського Лівобережжя Юрій Пуголовок; кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України ПНПУ Оксана Коваленко.
Вони розповіли, що видання присвячене археологам, які, попри страшні злодіяння кремлівського російсько-комуністичного режиму в срср, попри утиски й репресії, здійснили важливі наукові відкриття. Ці люди репрезентують цілі покоління репресованих українських учених-археологів, які налічують сотні імен. Тривалий час українська археологія перебувала в умовах жорсткої цензури з боку політичних режимів держав, до складу яких входили українські землі. Тому як галузь, що впливала на національний наратив та усвідомлення власної ідентичності, мала бути не лише підконтрольною, а й відповідати певній ідеології. Репресії проявлялися у створенні несприятливих для роботи й життя умов, забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за етнічною приналежністю чи політичним мотивами, ув’язненні, ізоляції в психіатричних лікарнях, таборах та фізичному знищенні.
Автори текстів – Олександр Бонь, Наталя Булик, Світлана Іванисько, Вікторія Колеснікова, Володимир Колибенко, Сергій Павленко, Віра Павлова, Наталя Хамайко, Ірина Черновол, Катерина Чуєва, Оксана Юркова, Анна Яненко. Над виданням працювали Наталя Слобожаніна, Наталя Хамайко. Завантажити брошуру у електронному варіанті можна на офіційному сайті УІНП.
Представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар поінформував, що до брошури УІНП серед іншого вмістили оповіді про археологів, життя й діяльність яких пов’язані з нашим краєм.
«У межах деколонізаційних процесів у Полтаві в назві вулиці увічнили Миколу Макаренка. Він належав до Полтавської вченої архівної комісії та Полтавського церковно-археологічного комітету (1908–1919), Всеукраїнського археологічного комітету (1924–1929), очолював Музей західного та східного мистецтва імені Богдана Ханенка (1920–1924). Проводив не лише археологічні дослідження, а й культових споруд. Захистив від руйнування комуністичними безбожниками Софійський собор у Києві. 1934-го єдиний із членів державної комісії не підписав акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору в столиці сучасної незалежної України. У січні 1938 року Макаренка розстріляли. Так російсько-більшовицький режим вчинив розправу над науковцем, який боровся проти знесення культових пам’яток», – розповів Олег Пустовгар.
Він зауважив, що більшовизм – це один із проявів ширшого поняття, яке має назву «російський імперіалізм».
«У сучасній росії Сталіна офіційно названо «ефективним менеджером». Нещодавно, у день 9 травня як «побєдобєсія», російські окупанти в Мелітополі встановили погруддя Сталіну. Кривавий диктатор путін – послідовник Сталіна. Нині росіяни не лише маркують загарбані території, але й застосовують ті самі геноцидні практики, що й у часи срср, переслідуючи все українське: мову, культуру, віру, історію, нашу еліту. Розстріляне українське відродження – це не лише справа СВУ, не лише вбивства й висилання до комуністичних концтаборів українських поетів, письменників, археологів. Це і створення нестерпних умов на роботі аж до доведення до самогубства, це зацькована українська еліта, серед якої мистецтвознавці, археологи, дослідники-науковці. Це історичний урок, нагадування, до чого призвело загарбання УНР і що чекає на нас, якщо путінські російські головорізи тепер, через сто років, матимуть успіх».
Серед авторів брошури є й представники Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України».
«Автори брошури – відомі українські археологи, фахівці своєї справи, які не один рік працюють над анотаціями, біографіями. У виданні оприлюднено біографії дослідників, археологів, і певна кількість із них пов’язана з Полтавщиною. Вони або народились тут, або проводили дослідження», – сказав Юрій Пуголовок.
«Зібрані в книзі біографії стануть у пригоді і викладачам, і студентам для розуміння шляху, який пройшла українська археологія. Щоб уявити собі величезну трагедію, що трапилася з нашим інтелектуальним археологічним потенціалом у 1930 роках. Це той час, коли накопичувалась джерельна база, це науковці-титани», – звернулася до учасників презентації Оксана Коваленко.
А студент факультету історії та географії педуніверситету Григорій Усик у коментарі журналістам висловив сподівання, що це видання відкриє приховані до цього сторінки історії України.
«Проведення цього заходу є важливим для розуміння, як археологія проживала свій час у тоталітарну епоху. На мою думку, популяризувати саме такі тематики на сьогоднішній день є досить-таки цікавим для студентів», – сказав хлопець.
