Комплекс пам’яток території округи Більського городища внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України й паспортизують
Комплекс пам’яток території округи Більського городища внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України й паспортизують
Робота над реалізацією проєкту з паспортизації пам’яток, що входять до Більського археологічного комплексу, а це загалом понад 50 об’єктів, тривала майже 10 років. На сьогодні документація на ці складові вже виготовлена, і в травні Міністерством культури й стратегічних комунікацій був виданий наказ, яким об’єкти комплексу занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Про це повідомили заступник начальника обласної військової адміністрації Антон Чубенко та директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост під час спільного брифінгу в офіційному медіацентрі Полтавщини.
«Роботою займалась команда, яку очолює Ігор Корост, людина, знана не лише в археологічному, культурному середовищі області, нашої держави. Знахідки цієї команди неодноразово були представлені й за межами України, зокрема в Польщі та Німеччині. Іноземні колеги надавали нам допомогу, передавали обладнання, потрібне для проведення сучасних археологічних досліджень, за що ми їм щиро вдячні. Проводилася Lidar-зйомка (через дистанційне зондування з використанням лазерних променів – прим. ред.), торік ми складали Lidar-карту. Маємо можливість без залучення додаткових ресурсів знаходити місця, які потребують особливої уваги під час археологічних досліджень. Більське городище унікальне. Існує велике вірогідність, що це давнє місто Гелон. Але комплекс розташований на межі двох областей: Полтавської (приблизно 70% його території) та Сумської (приблизно 30%). У межах нашого регіону – на території двох громад: Опішнянської (16 об’єктів) і Котелевської (35)», – зазначив Антон Чубенко.
«Цей комплекс має площу в понад 7000 гектар. Досліджується з 1906 року, а з 1958-го – безперервно щороку. Перед нашою командою поставлене завдання зрозуміти всі його складові. Ми маємо постанову Кабінету Міністрів України від 2009 року, у якій пам’ятка отримала офіційну юридичну назву (Комплекс пам’яток території округи Більського городища). 2016-го розпочалася робота з виявлення цих складових. Усі ці понад 7000 гектарів треба було об’їхати, обійти, дослідити, закласти невеликі або великі розкопки, провести відповідні зйомки GPS за можливості тощо. Робота виконувалася не лише на території Полтавщини, а й Сумщини. Ця територія досить часто була заліснена або мала інші складні умови. Але ми намагалися все зробити якомога скоріше. Чому? Тому що значна частина цього комплексу – переважно курганні могильники, поселення, на жаль, розорюється. Лише отримання пам’ятками юридичного статусу дасть змогу належним чином їх зберігати», – розповів директор заповідника.
Робота з документального оформлення статусу пам’яток тривала не один рік. Але врешті-решт всі вони буди занесені до держреєстру.
На сьогодні в складі комплексу налічується 55 пам’яток: 52 будуть місцевого значення, 3 – національного.
«Два з них (Західне й Східне укріплення Більського городища) – це взагалі феноменальні об’єкти і поодинці, і в складі всього комплексу. Це, власне, ділянки, на яких фіксується основне життя на території Більського городища від 7-го до 4-го століття до нашої ери. Ці території вражають науковців, особливо, коли ми представляємо інформацію на міжнародному рівні. Що Західне укріплення, що Східне укріплення, за своєю площею кожне з них більше, наприклад, ніж Херсонес або Ольвія. Загалом лише Більське городище без його округи – це площа, для порівняння, як Полтава 1990-х років або більше, ніж Луцьк, Рівне. Це площа, яку потрібно зберегти, і це не лише площі, обнесені оборонними спорудами. Це неймовірна інформація про епоху раннього залізного віку. Більськ обов’язково буде науковим дослідним центром із вивчення цієї епохи. Коли ми презентуємо інформацію про такі пам’ятки на міжнародних заходах, узагалі не виникає проблем із тим, щоб люди підтримували такі дослідження, адже розуміють важливість цього. Тим паче, що, враховуючи близькість до території ворога, до кордону, існує загроза руйнації пам’ятки будь-якої миті…» – зауважив Ігор Корост.
Розташування археологічного комплексу частково всього-на-всього за 65-70 кілометрів від кордону з росією несе загрозу для його збереження, і вже на сьогодні, на жаль, зафіксовані певні пошкодження. Тож фахівці, як можуть, пришвидшують роботу. Працюють наразі над виготовленням загального паспорту комплексу. Усю документацію їм доведеться погоджувати у владних структурах двох областей, але проблем щодо комунікації із сумчанами, як запевнив директор заповідника, немає.
Крім того, паралельно триває робота щодо внесення Більського городища до попереднього списку ЮНЕСКО. Пам’ятка за всіма показниками відповідає потрібним для цього параметрам унікальності, наукової інформації тощо. Це дозволить, своєю чергою, покращити ступінь збереження комплексу.
«Більське городище проіснувало 2700 років і має так само проіснувати ще як мінімум 2700», – наголосив дослідник.
Детальніше – у відео.
