Катерина Гринь – про безбар’єрність у неврології та ментальній сфері
Катерина Гринь – про безбар’єрність у неврології та ментальній сфері
Головний фокус реабілітаційної системи – людина. Важливо, щоб кожен пацієнт отримував реабілітаційну допомогу якнайшвидше після отримання травми або перенесеного гострого захворювання. Для цього необхідно забезпечити достатню кількість кваліфікованих фахівців.
На кафедрі нервових хвороб 23 травня в контексті Національного тижня безбар’єрності проведена низка заходів виховного спрямування для лікарів-інтернів ІІ року навчання зі спеціальності «Неврологія» та здобувачів освіти ПДМУ.
Завідувач кафедри, професор Михайло Дельва, професор Ірина Дельва, доценти Вікторія Пінчук, Тетяна Пурденко та Катерина Таряник обговорили з лікарями-інтернами дії Міністерства охорони здоров’я з розбудови сучасної системи реабілітації, фізичні та реабілітаційні засади в роботі лікаря-невролога. Доцент Катерина Гринь зі здобувачами освіти під час семінару розглянула нормативно-правові аспекти безбар’єрності, а також питання інформаційної та комунікаційної безбар’єрності в роботі з пацієнтами з генетичними захворюваннями, вадами розвитку й проблемами в ментальній сфері.
Безбар’єрність у неврології та ментальній сфері є важливим аспектом сучасної медицини, що сприяє рівному доступу пацієнтів до діагностики, лікування та соціальної адаптації. Усунення фізичних, когнітивних і психологічних бар’єрів дозволяє ефективніше інтегрувати людей із неврологічними та психічними розладами у суспільство.
Безбар’єрний доступ до психологічної допомоги знижує стигматизацію психічних розладів і сприяє їх ефективнішому лікуванню, а також покращенню якості життя пацієнтів та їхньому активному залученню до суспільного життя.
Довідково
Безбар’єрність
Загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, у якому відсутні дискримінація, соціальні упередження й стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.
Доступність
Забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації й зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.
Інклюзія
Процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів і розробку та застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії – залучення всіх людей у всі сфери життя.
Фізична безбар’єрність
Усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання й інших ознак.
Інформаційна безбар’єрність
Люди незалежно від їхніх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифту Брайля, великошрифтового друку, аудіодискрипції (тифлокоментування), перекладу жестовою мовою, субтитрування, формату, придатного для зчитування програмами екранного доступу, форматів простої мови, легкого читання, засобів альтернативної комунікації.
Освітня безбар’єрність
Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації й опанування додаткових компетентностей.
Економічна безбар’єрність
Усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови й можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Доцент ПДМУ, кандидат медичних наук Катерина Гринь
