“Готовий тримати ворога так довго, як буде потрібно, аби він не прийшов до мене додому”, – боєць 58-ї ОМПБ із Полтавщини
“Готовий тримати ворога так довго, як буде потрібно, аби він не прийшов до мене додому”, – боєць 58-ї ОМПБ із Полтавщини
Піхотинець 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України Максим на псевдо “Боярин” родом із Полтавської області. Не зважаючи на свій юний вік – лише 22 роки, має за плечима вже багатий досвід війни, безліч боїв і досконало вивчену географія Донбасу. Цей регіон, зізнається Максим, він знає краще, ніж свою малу батьківщину.
Джерело: 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського
“Боярин” пішов до війська, коли йому виповнилося 18 років. Підписав контракт, потрапив до бригади, у якій уже служив його двоюрідний брат. А через два місяці почалося повномасштабне вторгнення, яке воїн зустрів на Київщині. Потім була Світлодарська дуга, де Максим отримав контузію й потрапив до шпиталю. Після лікування та реабілітації він повернувся до свого підрозділу, а невдовзі потрапив під “Гради” – і знову лікування.
Як каже хлопець, складніше за все було на Покровському напрямку, де його підрозділ обороняв селище Запорізьке.
– Ворожі штурми тривають добу без перерви, боєприпаси закінчуються, але ми тримаємо позиції, – згадує Максим. – І ось під час однієї з атак я беру в полон росіянина. Точніше, киргиза. Він так сказав, документів у нього не було. Я його особисто допитав, і він повідомив інформацію, яка допомогла нам тоді зупинити кілька чергових штурмів. До речі, за бої в Запорізькому мене й моїх побратимів було представлено до високої нагороди – відзнаки Головнокомандувача Збройних сил України “Золотий хрест”.
Але вправність нашого бійця оцінило не тільки командування. Максим розповідає, що кілька разів його позивний фігурував у перехопленнях ворожих розмов.
– Оскільки я працював з важкою зброєю: гранатомети, кулемети, то наробив їм багато біди. От вони й намагалися влаштувати на мене полювання. Але, оскільки я зараз тут, мисливці з москалів не дуже вправні, – посміхається “Боярин”.
Як всі, Максим, звичайно, втомився: четвертий рік війни – це не жарти. Але боєць каже, що готовий тримати ворога так довго, як буде потрібно, аби він не прийшов до нього додому.
– Порох у мене ще є, то ж битимуся, доки зможу, – каже хлопець.
Щоб приєднатися до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади, телефонуйте +380 63 266 2752 (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram).
