До кого звернутися за допомогою в питаннях ментального здоров’я
До кого звернутися за допомогою в питаннях ментального здоров’я
Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя людини. Це поняття дуже широке й поєднує різноманітні аспекти.
Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних. Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, у якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником, тобто воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з другого боку, психічне здоров’я кожної людини важливе для всього суспільства.
Часто виникає питання: як зрозуміти, що стан душевного здоров’я похитнувся і до кого звернутися за допомогою – психолога, психіатра чи психотерапевта? Багато людей узагалі не розуміють, чим відрізняються ці фахівці.
Психічно здорова людина:
– може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати;
– здатна спілкуватися й будувати стосунки з іншими;
– розвивається й навчається;
– позитивно оцінює себе, приймає та любить;
– приймає власні зважені рішення;
– нормально адаптується до звичних і нових умов життя;
– може розв’язувати проблеми.
Здатність отримувати задоволення від життя – основна риса ментально здорової людини. На превеликий жаль, ми всі нині перебуваємо в унікально несприятливій ситуації, і причиною цього є послідовний вплив стресу пандемії COVID-19 і найбільшої у ХХІ столітті війни, жертвою якої стала Україна. Вийшло так, що психологічні наслідки пандемії виявились маскованими за фасадом більш масштабних проблем, обумовлених стресом війни. Війна є найбільшим психосоціальним стресовим чинником та вплинула на появу в Україні значної кількості осіб, які перенесли важку психотравму та потребують своєчасної, сучасної й ефективної психологічної, психіатричної та психотерапевтичної допомоги. Кризові соціальні процеси останнього часу загострили проблему станів психосоціальної дезадаптації населення, особливо актуальним є це питання для України, котра перебуває в стані повномасштабної війни й окупації частини територій. Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб і загрозливі темпи зростання масштабів еміграції, порушення сімейних стосунків створюють необхідність звернути підвищену увагу на різноманітні аспекти психічних станів, що виникають у відповідь на зміну звичних умов проживання.
Отже, хто зможе надати допомогу та до кого звернутися в разі ментальних проблем – до психолога, психіатра чи психотерапевта? Усі вище згадані спеціалісти мають відношення до сфери психічного здоров’я людини, але, окрім спільного кореня «психо», ці професії суттєво відрізняються одна від іншої. Відмінності такі: предметом психіатрії є психічні захворювання, предметом професійного інтересу психології є нормальні процеси психіки, що, однак, можуть протікати конфліктно, створювати проблеми не глибокого рівня в адаптації, а завданням психотерапії є терапевтична та корекційна робота з патологічними й нормальними станами людської психіки, з використанням лише словесних методів впливу.
Психолог – це фахівець з університетською освітою напрямку «психологія», який може мати спеціалізацію в одній із галузей психології, наприклад, психодіагностика, дитяча психологія, психологічне консультування тощо. Психологія – це наука про закономірності функціонування людської психіки, її механізми та прояви. Психологи працюють зі здоровою психікою людини та сприяють покращенню адаптації людини під час вирішення нею життєвих завдань. Знання з психології використовуються в різних сферах людської діяльності, зокрема це сімейна психологія (відносини між членами сім’ї), педагогічна психологія (аспекти виховання), професійна психологія (із співробітниками на роботі), соціальна психологія (загальна взаємодія людей у суспільстві).
Психолог-консультант – це фахівець з університетською освітою напрямку «психологія», який має первинну спеціалізацію з психологічного консультування. Після проведеного дослідження він допоможе краще зрозуміти життєву ситуацію, визначити, з якими саме індивідуальними психічними особливостями потрібно попрацювати. Психолог на рівні закону (закон про психіатричну допомогу) не має права діагностувати або займатись лікуванням психічних захворювань і не повинен робити спроби займатись психотерапією, не маючи для того спеціальної освіти психотерапевта.
Медична (клінічна) психологія застосовується в медицині для розв’язання питань, пов’язаних із медичною діяльністю. Лікар-психолог займається питаннями особливостей реагування на хворобу, стосунками між медиками і пацієнтами та всередині медичного колективу, особистісними рисами, що є передумовами формування хвороб залежності, девіантної поведінки, суїцидальних дій та ін.
Психіатр – лікар, який має медичну освіту зі спеціалізацією з психіатрії та працює з пацієнтами із психічними розладами. Психіатрія є розділом медицини, що займається психічними хворобами, симптоми яких можуть бути полегшені або усунуті фармакологічною терапією, а іноді в поєднанні із психотерапією. Лікування зазвичай відбувається на базі медичних закладів у амбулаторних умовах чи на базі стаціонару. Психіатр здійснює діагностику,у тім числі експертизу, психічних хвороб, їх лікування, диспансерне спостереження за пацієнтами, а також бере участь у соціально-реабілітаційних заходах для осіб із психічною патологією.
Психотерапевт – це спеціаліст з медичною чи психологічною вищою освітою, який пройшов спеціальну психотерапевтичну підготовку в межах професійного психотерапевтичного об’єднання. Існує досить багато напрямків психотерапії, кожен із яких має ефективність у розв’язанні певного кола ментальних проблем. Серед найвідоміших – психоаналіз, біхевіоральна психотерапія, когнітивно-поведінкова психотерапія, аутотренінг, гештальт та ін. Психіатр чи психолог після проведеного обстеження можуть сказати, «з чим» саме потрібно працювати – пізнавальною, вольовою, емоційною чи поведінковою сферою людини, але вони не мають потрібної освіти, щоб здійснювати таку корекцію методами психотерапії.
Психіка – надзвичайно тонка й вразлива субстанція, якій непрофесійне втручання може лише нашкодити. Не всі проблеми, які людина переживає на різних етапах свого життя, виявляються «хворобою», а сама людина – «пацієнтом», який потребує «лікування». Існує величезна кількість різних проблем та патологічних станів, які виникають у психічно здорових людей, перебувають у межах норми і потребують допомоги не психіатра, а психолога чи психотерапевта.
Проте в діяльності практично кожного психолога чи психотерапевта виникають ситуації, коли до них звертаються за допомогою люди, які потребують не психологічної, а саме психіатричної допомоги. Досвідчений психотерапевт із базовою психологічною або медичною освітою вже під час першої зустрічі здатний побачити таку проблему. У цьому випадку він, утримавшись від постановки діагнозу, порекомендує звернутись за консультацією до психіатра.
Важливо, щоб робота відповідних спеціалістів відбувалась координовано, а допомога надавалась на базі високої фахової підготовки. Саме такі умови створені в Полтавському державному медичному університеті, у якому співробітники кафедри психіатрії, наркології та медичної психології на базі КП «Обласний заклад надання психіатричної допомоги ПОР» надають висококваліфіковану психологічну, психіатричну, психотерапевтичну та наркологічну допомогу, що дозволяє подолати стресові стани, відновити ментальне здоров’я населення.
Лариса ГЕРАСИМЕНКО, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ, доктор медичних наук
