Без допомоги держави не впоратися: питання із заборгованістю “Полтававодоканалу” планують розглянути на Конгресі місцевих та регіональних влад при Президенті
Без допомоги держави не впоратися: питання із заборгованістю “Полтававодоканалу” планують розглянути на Конгресі місцевих та регіональних влад при Президенті
На початку червня планується зібрати чергове засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Полтавська обласна влада пропонує розглянути на ньому серед іншого питання заборгованості водопостачального підприємства, яке опинилося в критичній ситуації, що загрожує нормальному наданню послуг споживачам. Без допомоги держави, на обласному рівні на сьогодні проблему, що утворилася на КП ПОР “Полтававодоканал” через зростання вартості електроенергії, уже не розв’язати.
На цьому наголосив голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький під час спільного з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком брифінгу. На ньому доповідачі пояснили ситуацію, яка склалася з комунальним підприємством облради “Полтававодоканал” цього року, яка позиція обласної ради, які шляхи виходу можуть бути з цієї ситуації.
Так, на сьогодні комунальне підприємство “Полтававодоканал” обслуговує Полтавську й іще 11 громад області, надає послуги з водопостачання та водовідведення. Тариф на них відповідно до рішень Національної комісії з питань, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) залишається незмінним уже кілька років. Тобто тариф на воду є сталим. Але ціна на електричну енергію зростає. Вона закладена в тарифі в межах понад 6 гривень за кіловат, а ринкова – майже вдвічі більша. Тому щомісяця підприємство змушене шукати близько 20 мільйонів гривень компенсації. І це тільки за електричну енергію. Про капітальний ремонт мереж у Полтавській та інших громадах навіть не йдеться.
“Деякий час, торік і позаторік, із обласного бюджету виділялися кошти для того, щоб компенсувати цю різницю, – зазначив Олександр Біленький. – Але зараз ціна така, що обласний бюджет не в змозі потягнути таке серйозне фінансове навантаження. Ми в комунікації з обласною військовою адміністрацією це питання розглядаємо. Вони брали на себе певні зобов’язання щодо цієї фінансової складової. На сьогодні в умовах правового режиму воєнного стану Полтавська обласна рада не є розпорядником коштів. Хоча в програму підтримки житлово-комунального господарства депутати заклали суму приблизно у 250-260 мільйонів гривень на рік, щоб була відповідна компенсація та кошти на ремонти мереж. На даний момент у нас є заборгованість близько 50 мільйонів гривень, у цьому році вже. І виникає питання, що робити далі. Ми, звісно, комунікуємо з громадами, найперше з Полтавською міською радою. У нас немає проблем із комунікацією. Ми комунікуємо з обласною військовою адміністрацією щодо поступового погашення цього боргу. І ми, звісно, намагаємося донести це питання до органів центральної виконавчої влади. Зокрема, мною було ініційовано пропозицію внести його в порядок денний Конгресу місцевих та регіональних влад при Президенті України, який відбудеться в червні в Києві. Озвучена проблема не є унікальною для Полтавської області. У власності обласних рад по Україні нині перебуває до семи водоканалів і теплоенерго. І вони теж разом із обласними військовими адміністраціями шукають кошти на погашення своєї заборгованості”.
Із яких джерел можна отримати фінансування для “Полтававодоканалу”? Наприклад, із бюджетів територіальних громад. Свого часу держава подбала про компенсаторний механізм у вигляді 4% ПДФО, які йдуть у ТГ.
“Сукупна сума, яка б могла зайти з бюджетів громад, – це близько 200-220 мільйонів гривень, із них левова частка – від Полтави, – сказав голова облради. – 170-180 мільйонів гривень – це те, що, ми вважаємо, входить у розмір цих 4% ПДФО, який держава передбачила на компенсацію не тільки для водоканалів, а й енергетиків – усього, що пов’язане із критичною інфраструктурою. Яка ситуація з цими 4% ПДФО? У бюджетному кодексі законодавці й уряд зазначили, що саме ці кошти вони спрямовують до бюджетів громад, для того, щоб відбулася відповідна компенсація. Але немає наслідків для тих, хто цього не буде робити. Таким чином, у нас склалася ситуація, що кошти державою передбачені, але вони не доходять до кінцевого бенефіціара, яким у нашому випадку є Полтавська обласна рада. Держава передбачила 4% громадам, але не врахувала, що є унікальні приклади, коли майно належить області. І в обласних бюджетах додаткових коштів на компенсацію немає, тобто ніяких відсотків із ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) на обласні бюджети не передбачалось. Це порушило той баланс, який держава, мабуть, вкладала в компенсаційну політику. І ми вийшли на ситуацію, коли громади під тією чи іншою історією не бажають сплачувати кошти за цю компенсацію або у вигляді якогось перерахування за електричну енергію. Тут, до речі, водоканал чітко спрямовує, що кошти не потрібні на підприємство у вигляді якоїсь позики чи фінансової інтервенції. Це потрібно сплатити за прямим договором за саму електроенергію. Я думаю, що громади для себе знайшли інший шлях. Вони спрямовують їх туди, куди їм вважається за необхідне.
Із якими пропозиціями ми виходимо на загал? Що можна зробити? Які регулярні акти в межах держави провести?
Кілька днів тому віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба окреслив цю проблему. Він сказав, що вже є заборгованість у 24 мільярди по державі за водопостачання. Сказав про те, що цю функцію потрібно передати на органи місцевого самоврядування. Яку саме функцію? Якщо майно повинно перейти в органи місцевого самоврядування, то воно тут вже є. Чи тарифоутворення потрібно перевести до самих органів місцевого самоврядування? Мені здається, що натяк був на останнє. Бо, як ви знаєте, міста до 100 тисяч населення самі регулюють тарифи. І поступово їх піднімають. Вони, звісно, йдуть у ногу зі зростанням вартості електричної енергії й, щоб не дотуватися з бюджету громади, підвищують тариф”.
Тож як варіант держава може передати функцію від НКРЕКП до місцевих рад, які є власниками підприємств. Або НКРЕКП само підніме тариф. Мораторію на це щодо послуг із водопостачання й водовідведення немає. Іще одним варіантом може стати робота підприємства у збиток, який через певний час компенсуватиме сама держава. Також можна запровадити пільгову ціну на електроенергію для водоканалів. Може бути й фінансова інтервенція з державного бюджету в межах озвученої вище суми, тобто інтервенція з держбюджету на повне покриття різниці протягом року.
Олександр Біленький зауважив, що це рішення в будь-якому разі повинні ухвалити на більш високому, ніж обласний, рівні, і зробити це потрібно швидко, щоб ситуація не зайшла в глухий кут.
Що ж до того, чи можуть залишитися в цей період споживачі без води, очільник обласної ради розповів, що наразі інше комунальне підприємство, “Полтаватеплоенерго”, підставляє колегам плече, і найближчим часом проведе авансові платежі водоканалу, а той уже зможе погасити частину боргу.
“Тепер питання, яке стосується передачі водоканалу у власність Полтавської громади. Ідея ця не нова, – нагадав Олександр Біленький. – Ще попередній міський голова, Олександр Мамай, звертався до Полтавської обласної ради з пропозицію передати підприємство. Але це не було рішення сесії, тобто не мало жодних правових наслідків. Із юридичною ініціативою міська рада до нас не виходила. На сьогодні ситуація подібна. Є публічні звернення від керівників громади, але немає самого рішення сесії. У чому тут нюанс? Ми розуміємо, що міській раді не потрібні водоканали, верніше, ті господарства, які розташовані в громадах, із водопостачанням та водовідведенням. Таким чином, якщо, умовно кажучи, передати підприємство до міської власності, то вони просто позбудуться таких сателітів. І кожна громада (“Полтававодоканал”, нагадаю, окрім Полтави, обслуговує нині 11 ТГ) сама повинна буде вирішувати питання із утворенням КП. А його тепер відповідно до недавно ухваленого закону заборонено створювати. І, найважливіше, громади не зможуть взяти договір на спецводокористування. Це той документ, без якого водопостачання неможливе. Його отримання – це рік-півтора. І обласній владі потрібно убезпечити громади від такого колапсу. Бо я розумію, що депутатам Полтавської міської ради абсолютно не до того, щоб думати, чи буде вода, умовно кажучи, у Нових Санжарах, Машівці чи Котельві. Ми нікого не робимо винними. Росія – це основна причина того, що сталося. Але ми повинні виходити з ситуації, яка в нас є, і об’єднуватися у розв’язанні проблеми, не роз’єднувати наші наміри”.
Зі свого боку Олег Попенко додав, що питання передачі водоканалу з обласного підпорядкування в міське – це помилка, тому що внаслідок цього автоматично постраждають всі жителі Полтави.
Детальніше про це – у відео.
