Сильні в бою, непереможні в житті: представники Полтавщини взяли участь у чемпіонаті України з бойового двоборства
Сильні в бою, непереможні в житті: представники Полтавщини взяли участь у чемпіонаті України з бойового двоборства
У Києві відбувся чемпіонат України з військово-спортивних багатоборств у дисципліні «бойове двоборство», долучилися до якого й представники нашої області.
«Це не просто спорт. Це боротьба характерів, битва духу, перевірка мужності», — зазначили в 17-й Полтавській бригаді Національної гвардії України.
Цьогорічний турнір присвятили пам’яті Ігоря «Стіча» Воєводіна — снайпера 12-ї бригади спецпризначення «Азов», студента КНУ, добровольця, воїна, який у 20 років віддав життя за Україну. Його вибір — свідомий, мужній, гідний — став символом сили духу українського захисника.
На килим і в стрілецькі сектори вийшли близько 500 учасників: представники Національної гвардії України, Збройних сил, Служби безпеки України та інших силових структур. Серед них — сильні, підготовлені, вмотивовані. Але особливо вирізнився один.
Олександр Скляр, начальник фізичної підготовки та спорту 17-ї Полтавської бригади Національної гвардії України, показав справжній приклад волі та професіоналізму. Він виступив одразу у двох версіях (вагова категорія до 70 кг):
1) версія Б-2 — 3 поєдинки, 3 нокдауни, бронза;
2) версія Б-3 — 3 поєдинки, 3 перемоги, срібло.
«Кожен бій — нова вершина, новий виклик, ще одна перемога над собою. Його результат — не випадковість. Це щоденна праця, відданість, характер. І це — командна робота», — наголосили в підрозділі.
Нацгвардійці щиро вдячні тим, хто стоїть за цим успіхом, особливо Олегові Баришу, який готував Олександра до змагань. Пліч-о-пліч із ним був і Андрій Ярошевський, який вклав душу в організацію турніру.
Загалом змагання стали можливими завдяки Міністерству молоді та спорту України, Центральному управлінню та Національній академії СБУ, ФСТ «Динамо України», Фонду «МХП-Громаді», Interatletika та військовослужбовцям полку «Азов».
На чемпіонаті були батьки Ігоря Воєводіна — пані Тетяна та пан Олег. Їхня присутність нагадувала всім, що справжня мужність і справжній героїзм живуть у серцях близьких. Їхній син — не лише герой, а й дороговказ для нас усіх.
