Сучасна стресова ситуація в Україні: контекст війни і думка науковців
Сучасна стресова ситуація в Україні: контекст війни і думка науковців
16 квітня ‒ День обізнаності про стрес, який відзначається щорічно за ініціативи Британської Міжнародної асоціації з управління стресом.
На кафедрі нервових хвороб доценткою Катериною Гринь зі здобувачами освіти Полтавського державного медичного університету відбувся семінар, присвячений генетичним та психологічним основам стресу, шляхам його подолання та формуванню стресостійкості.
Стрес ‒ це реакція організму на фактори, які потенційно загрожують фізичному та психічному здоров’ю людини. Особливо актуальною ця проблема стала в Україні, де триває війна, і кожен день приносить нові виклики для психічного та фізичного здоров’я. Стрес не лише впливає на емоційний стан людини, але й глибоко змінює роботу її організму, має генетичні передумови. В умовах війни та соціально-економічних криз, стрес набув нових масштабів, що потребує комплексного підходу до його дослідження.
Стрес можна описати як фізіологічну та психологічну реакцію організму на подразники, що можуть спричинити небезпеку або вимагати адаптації. Відповідь організму на стрес має складну біохімічну та морфологічну природу, що включає активацію вегетативної нервової системи, вироблення гормонів стресу, таких як кортизол і адреналін, а також зміну в роботі серцево-судинної та імунної систем.
Основними анатомічними структурами, які беруть участь у стресовій відповіді, є:
Гіпоталамус – у стресовій ситуації гіпоталамус стає центром, що «вмикає тривогу» в усьому організмі: запускає гормональну бурю (кортизол, адреналін); активує вегетативну систему: прискорення серцебиття, розширення зіниць, мобілізація енергії; взаємодіє з мигдалеподібним тілом та гіпокампом для оцінки загрози й запам’ятовування контексту події.
Мигдалеподібне тіло – обробка та інтерпретація емоційних стимулів, особливо пов’язаних зі страхом, загрозою, агресією; участь у формуванні емоційної пам’яті; модуляція автономної (вегетативної) відповіді на стрес (через зв’язки з гіпоталамусом); вплив на рішення поведінкового характеру, особливо в небезпечних ситуаціях. Під час стресу мигдалеподібне тіло активується і сигналізує про необхідність термінового реагування на загрозу.
Гіпокамп – частина лімбічної системи головного мозку (нюхового мозку) – бере участь у пам’яті та регуляції емоцій; впливає на формування емоційної пам’яті, зокрема пов’язаної з подіями, що викликають стрес; приймає участь в гормональних реакціях на стрес, взаємодіючи з гіпоталамусом і мигдалеподібним тілом для оцінки загрози й адаптації організму до змінюваних умов; він є важливою частиною механізму, який допомагає організму пом’якшувати довготривалі стресові ефекти. Проте, коли стрес стає хронічним, гіпокамп може страждати, що призводить до проблем з концентрацією та запам’ятовуванням.
Стрес активує кілька механізмів, які готують організм до швидкого реагування на загрозу:
Гормони: Підвищується рівень адреналіну та кортизолу. Адреналін розширює бронхи, збільшує частоту серцевих скорочень і сприяє покращенню кровопостачання м’язів. Кортизол підвищує рівень глюкози в крові, забезпечуючи енергетичні ресурси для організму.
М’язи: Відчуваючи загрозу, наші м’язи скорочуються, що дозволяє нам швидко реагувати. Проте, при хронічному стресі це може спричинити болі та напругу в м’язах.
Серце та судини: Стрес також підвищує кров’яний тиск і прискорює серцебиття, що сприяє швидкому кровопостачанню органів, що мають брати участь у боротьбі чи втечі.
У процесі тривалого стресу, особливо у важких умовах, таких як війна, спостерігається зміна у морфології органів і тканин. Дослідження за допомогою сучасних методів візуалізації, таких як МРТ та КТ, показують, як стрес може впливати на головний мозок, серце та інші органи. Ось кілька ключових аспектів морфологічних змін:
Мигдалеподібне тіло і гіпокамп. Постійний стрес може викликати гіперфункцію мигдалеподібного тіла, що призводить до посилення тривоги, страху і агресії. При цьому гіпокамп, що відповідає за пам’ять і емоційну регуляцію, може зазнавати атрофії через підвищений рівень кортизолу (гормон стресу), що впливає на нейрогенез (формування нових нейронів).
Серцево-судинна система. Тривалий стрес сприяє розвитку гіпертонії та атеросклерозу, змінюючи структуру кровоносних судин. Підвищення рівня адреналіну (один із ключових медіаторів реакції «бий або біжи», що запускається у відповідь на гострий стрес) та кортизолу може спричинити підвищення серцевого ритму, що в довгостроковій перспективі веде до зростання ризику інсультів та інфарктів.
Імунна система. Під час стресу імунна система зазнає значних змін, оскільки стресові гормони (кортизол) пригнічують її активність, що може спричинити підвищену чутливість до інфекцій та затримку в процесах загоєння.
Психологічні аспекти стресу
У ситуаціях, які загрожують безпеці, організм мобілізує свої ресурси, щоб швидко адаптуватися або відреагувати. Однак, коли стресові ситуації тривають тривалий час, це може призвести до серйозних порушень у роботі органів і систем. Стрес не лише змінює фізіологічні процеси, але й має серйозний вплив на психічне здоров’я. Сучасна психіатрія визнала зв’язок між стресом і рядом психічних захворювань, таких як депресія, тривожні розлади та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Посттравматичний стресовий розлад. У контексті війни в Україні ПТСР є одним з найбільш поширених психічних захворювань серед військових та цивільних осіб. Цей розлад розвивається після пережитого стресу, зокрема травмуючих подій, що можуть спричиняти тривогу, флешбеки, кошмари та інші симптоми. Морфологічні зміни у мозку пацієнтів з ПТСР включають зміни в обсязі гіпокампу та мигдалеподібного тіла, що є відповідальними за емоційне реагування на стресові ситуації.
Депресія та тривожні розлади. Депресія та тривожні розлади також пов’язані з дисфункцією в роботі нейронних мереж головного мозку, зокрема в зоні, що регулює емоції. Мозок таких пацієнтів часто демонструє зменшення активності в префронтальній корі, яка відповідає за прийняття рішень та контроль емоцій.
В умовах війни, що триває в Україні, стрес став повсякденним супутником мільйонів людей. Військові, добровольці, медики та цивільні особи переживають сильний стрес, що проявляється у фізіологічних та психіатричних змінах. Згідно з останніми дослідженнями, приблизно 30-40% людей, які пережили бойові дії, можуть страждати від ПТСР.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 20-30% осіб, які пережили бойові дії, стикаються з важкими психічними розладами. В Україні серед військових та ветеранів цей показник може досягати 40-50%. Це ставить серйозне навантаження на систему охорони здоров’я, яка повинна забезпечити ефективне лікування та реабілітацію постраждалих.
Видно чітку тенденцію до зростання – з 10% до 45% – що підкреслює потребу в системній медико-психологічній допомозі та науковому аналізі цього явища.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігається значне зростання випадків ПТСР серед військових. За даними Міністерства охорони здоров’я України, кількість пацієнтів з ПТСР у 2023 році зросла майже в чотири рази порівняно з 2021 роком. За перші два місяці 2024 року діагноз ПТСР було встановлено майже стільки ж пацієнтам, як за весь 2021 рік. Загалом, за даними Національної служби здоров’я України, у 2021 році діагноз ПТСР був поставлений 3 167 пацієнтам, у 2022 році – 7 051 пацієнту, у 2023 році – 12 494 пацієнтам, а станом на 6 березня 2024 року – 3 292 пацієнтам.
Війна негативно впливає на психічне здоров’я цивільного населення. Дослідження показують, що поширеність ПТСР серед цивільних осіб може досягати 25%. При цьому майже половина населення (57%) перебуває в зоні ризику розвитку ПТСР.
Як впоратися з стресом?
Ураховуючи масштаби стресу в Україні, важливо вжити заходів для зменшення його негативного впливу. Ось декілька порад:
Психологічна допомога: Важливо звертатися за допомогою до фахівців, щоб працювати над управлінням стресом. Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, допомагає змінити спосіб реагування на стресові ситуації.
Фізична активність: Регулярні фізичні вправи знижують рівень стресу, покращують настрій і сприяють загальному оздоровленню організму.
Релаксаційні техніки: Практики медитації, йога, глибоке дихання допомагають знижувати рівень стресу та відновлювати емоційну рівновагу.
Висновки та рекомендації
Стрес – це не лише психологічне, а й фізіологічне явище, яке має серйозний вплив на організм. Хронічний стрес може призвести до руйнівних наслідків для здоров’я, але завдяки розумінню того, як він впливає на наш організм, можна вчасно вжити заходів, щоб запобігти його негативним наслідкам.
Морфологія стресу та її психіатричні наслідки є надзвичайно важливими для розуміння того, як стрес може впливати на фізичне та психічне здоров’я людини. В умовах війни в Україні, коли стресові ситуації стали частиною повсякденного життя, важливо приділяти увагу не лише лікуванню, але й профілактиці психічних розладів серед військових та цивільних осіб.
Для ефективної допомоги важливо забезпечити доступ до сучасних методів діагностики, таких як нейровізуалізація, а також підтримувати програми реабілітації для тих, хто пережив важкі стресові ситуації. Важливо звертатися за допомогою до фахівців, займатися фізичною активністю та використовувати техніки релаксації, щоб підтримувати своє здоров’я в умовах постійного стресу.
Катерина Гринь, кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету,
Володимир Гринь, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анатомії людини Полтавського державного медичного університету
Фото – ПДМУ
