Міжнародний день пам’яток і визначних місць: у Полтаві вшанували образ Марусі Чурай
Міжнародний день пам’яток і визначних місць: у Полтаві вшанували образ Марусі Чурай
18 квітня у світі відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Із цієї нагоди та з нагоди відзначення 400-ліття від дня народження Марусі Чурай у Полтавському літературно-меморіальному музеї І. Котляревського начальником відділу туризму та культурної спадщини Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради Віталієм Павловим була проведена відкрита лекція – презентація інформаційно- просвітницького проспекту “Історія одного пам’ятника”.
Подія зібрала як представників міської влади, культурної інтелігенції, так і науковців, видавців та гідів, щоб вшанувати пам’ять про легендарну дівчину-піснярку.
Уже майже 400 років лунають пісні Марусі Чурай на просторах України та за її межами. У цих піснях, ніби в літописах, віддзеркалюється наша історія, героїка боротьби за волю, мрії та сподівання: «Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах!».
Її трагічна доля та пісенний спадок упродовж віків цікавили багатьох дослідників, письменників, драматургів і поетів. Дехто з них вважав відому полтавку історичною постаттю, дехто – плодом творчої фантазії фольклористів і дослідників народної пісенної творчості. За переказами, у ХVІІ – ХVІІІ ст. нерідко в селянських хатах поряд із картиною народного захисника, козака Мамая розташовувався портрет Марусі Чурай – символ жіночої цнотливості, чистоти, вірності та гідності.
Іван Петрович Котляревський теж із дитинства чув її пісні. Тож не дивно, що у свою вічну п’єсу про кохання «Наталка Полтавка» він увів популярну тужливу пісню «Віють вітри, віють буйні», авторство якої приписують Марусі Чураївні.
2006 року в нашому місті відкрили пам’ятник українській пісні в особі поетеси-піснярки Марусі Чурай. Його авторами є скульптори Д. Коршунов та В. Голуб, архітектор – А. Чорнощоков. Образ Марусі Чурай є однією з перлин нашої культурної спадщини, який і донині хвилює уяву кожного полтавця.
Валентина Скриль
Фото – Артем Мороз